Через терни до зірок

 

                                                                                                «Не має магії сильнішої, ніж магія слів»

                                                                                                                А. Франс, французький прозаїк

Напевно, кожен хотів би опанувати таке мистецтво, як красномовство. Проте талантом гарно та переконливо висловлюватися наділено далеко не всіх. Та це не проблема. Потрібно прикласти певні зусилля, виділити трохи часу, мотивації – і у вас все вийде.

Якщо провести паралелі між сучасністю і давнім світом, то в кожному періоді  можна знайти своїх професійних ораторів.

Візьмемо Стародавній Рим та  Демосфена. Він жив далеко в минулому, проте його сильні проповіді, мистецтво красиво говорити і керувати думками інших - увіковічнило його постать назавжди. Не заважаючи на свої вродженні вади, Демосфен зміг досягти великого успіху у красномовстві.  Своїм прикладом він довів, що оратором може стати кожен, якщо старатися та працювати над собою. Добре було б створити машину часу і відвідати Демосфена на вихідних. Навчитися у нього ораторських фішок і запросити на тур по XXI століттю.

Я звичайно жартую, бо ми з вами не Айнштайн і його команда науковців, тому все що залишається, це читати проповіді Демосфена і таким чином проникатися атмосферою того часу та позичити для себе купу нових знань.

Ще одна цікава постать – Наполеон Бонапарт, той самий імператор французів.

«Найкращий оратор в світі це успіх»- говорив він. Багато хто стверджує, що Бонапарт став відомим не тільки завдяки розуму і таланту полководця, а через його сильну мову та вміння управляти свідомістю людей.

Яскравим прикладом оратора  сучасності, можна назвати Єлизавету 2- королеву Великобританії. Її промови торкаються кожного, змушують змінюватися, міняють кругозір. Кожного дня королеву із задоволенням слухають мільйони людей. Звісно, що велика мотивація і праця над собою дала такі результати.

А найцікавіше те, що Демосфена, Наполеона , і Єлизавету, поєднують багато спільних рис. Наприклад, манера поведінки перед публікою. Кожен з них виходивши на загал, перед промовою робив тривалу паузу. Таким чином, вся увага зосереджувалася на ораторах і з перших звуків, слова захоплювали аудиторію . Промова могла бути якоюсь банальною, проте тональність , інтонація, акценти зробили з простої мови, справжній шедевр ораторства.

Як вже говорилося вище, оратором може стати хто-завгодно. Але цьому треба вчитися. Зрештою, тернистий шлях приводить до найкращого результату.

Алла Савчук, Час Таврійського