Час Таврійського

  Світлина: Ляшенко Влада, Час Таврійського З 15 по 30 жовтня 2022 року в центрі сучасного мистецтва «Білий світ» проходила виставка   художника-модерніста Володимира Цюпка.   Трохи про художника Володимир Цюпко народився 22 жовтня 1936 року в селі Йосипівка (Кіровоградщина). Освіту художника здобув в Одеському державному художньому училищі.  Свою діяльність розпочав з «квартирних» виставок у   1970-х роках. Володимир Цюпко, художник.  Фото ЦСМ «Білий Світ» Його картини зберігаються в колекціях Національного художнього музею України, Музею сучасного образотворчого мистецтва України, Музею сучасного мистецтва Одеси, Одеського літературного музею, Івано-Франківського художнього музею та ін.   Атмосфера Галерея знаходиться у досить затишному дворику в центрі Києва, неподалік від Золотих Воріт. Аби зайти в середину, потрібно натиснути на невеличку кнопку домофона. Через декілька секунд двері відчиняються і ви перед собою бачите вузенький білий кор...

місто Ірпінь, Київська обл.. Світлина: Валерій Голубєв, Час Таврійського Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну почалось 24 лютого. Вже через два дні російські війська окупували Бучу Київської області, а потім просунулись в бік Ірпеня. Так почались бої за це місто. В ході вдалої оборони української столиці та наступної контратаки 28 березня було звільнено Ірпінь. Сліди окупації досі можна побачити в місті. місто Ірпінь, Київська обл.. Світлина: Валерій Голубєв, Час Таврійського 15 серпня «Час Таврійського» відвідав звільнений від російських загарбників населений пункт, щоб на власні очі побачити ціну свободи, яку довелось заплатити місту. Жахи війни зустрічають мандрівника ще до виїзду з Києва: на окраїнах міста, поблизу Ірпеня, дуже багато домівок, що постраждали від окупантів. Зазнала руйнувань і місцева інфраструктура: мости, заправки тощо. місто Ірпінь, Київська обл.. Світлина: Валерій Голубєв, Час Таврійського Найстрашніші пейзажі, мабуть, на самому в’їзд...

Хочеш змінити світ – почни з себе. Саме це гасло має спільнота С ampus U kraine , де студенти прагнуть до змін і надихають інших. Волонтери, працівники, а також члени Кемпусу плекають християнські цінності й говорять про важливе: доброту, чесність, взаємоповагу, любов і прийняття. Кемпус – це не тільки про віру в Бога, а й про віру в людей. Саме тому спільнота створила різні проєкти, в кожному з яких молодь пізнає себе, знаходить друзів і надихається на нові звершення. Тепер трішки про них. підпис? «ХтоЯ» – коли маєш питання та шукаєш відповіді. Проєкт, що допомагає студентам розвиватись: життєві розмови, пошук себе, формування світогляду і здійснення бажань.   «За мною гори» – це проєкт-подорож. Студенти спільноти, що взяли участь у «ХтоЯ», мають змогу разом з усіма поїхати в Карпати наприкінці жовтня. Волонтерство є однією з місій Сampus Ukraine. На величезному складі під Києвом студенти й волонтери складають гуманітарні коробки, що потім відправляються на деокуповані тери...

Світлина: https://adventist.ua/churches/kyiv/12/ У Києві в церкві Адвентистів 7 покоління люди шукають порятунок чотири рази на тиждень: вівторок, п’ятниця, субота та неділя. Її відвідують, аби забути хоча б на годину про всі жахливі дії, про всі проблеми, що відбуваються поза домом молитви. Навіть під час економії електроенергії, коли вимикають світло в багатьох квартирах і ліхтарі на вулиці більше не допомагають знайти дорогу, люди відвідують це місце, щоб знайти притулок. Зазвичай в дім молитви ходять люди літнього віку або середніх літ, більшість з яких жінки. Але іноді можна зустріти й молодь, яка теж бере участь в заході. На вигляд студенти грають на піаніно, співають пісні українською про любов та дружбу, возвеличують позитивні почуття. Проповідник читає Біблію, уточнює та висвітлює для інших людей певні аспекти, роз'яснюючи створення світу, взаємини Бога з народом, гріхопадіння. Це місце, де панують дружня атмосфера та рятування: перед початком всі (знайомі, сім’я або навіт...

  П’єса «Лимерівна».  Фото з архіву Театр Івана Франка Біля театру Івана Франка збираються люди. Сьогодні, в понеділок 17 жовтня, після декількох перенесень, глядачі нарешті зможуть побачити довгоочікувану виставу. Атмосферу не передати – затамовуєш подих в очікувані лічених хвилин до вистави. Разом зі мною – моя одногрупниця, Валерія. «Я вважаю, що театр надає людині духовний розвиток, який нічим не гірший за інтелектуальний, а ти як вважаєш?» - запитує вона, поки ми заходимо до великої зали, в якому вже назбиралось багато людей. Одні обговорюють свій захват від побаченого. інші навпаки – сидять в телефонах і цікавості до оточуючих взагалі не проявляють. Бачу групу підлітків, які сміються на задніх рядах. Певно, прийшли за хорошою оцінкою по літературі. Не відриваючи від них погляд, відповідаю: «Кожна людина бачить театр по-своєму. Емоції, які вона переживає під час вистави, розуміння переглянутого, роздуми над завершенням. Мені здається, тільки тоді ти розвиваєшся». Чу...

  Володимир Кошовий, садівник. Світлина: Час Таврійського Що ви знаєте про Жабокрич на Вінниччині? А там банани! А там інжири! І лимони цвітуть! На день відкритих дверей до своєї теплиці запрошував місцевий мешканець- садівник Володимир Кошовий. Коли потрапляєш в екзотичну теплицю восени, то ловиш неймовірний кайф та здивування. На дворі вже холодно, вітряно, листя на деревах жовто-багряного кольору або ж взагалі немає, а в теплиці справжній Едем. А який запах та п’янкий аромат… Плоди на деревах звисають ніби гірлянди, які переливаються різними кольорами: зеленим, жовтим, червоним, помаранчевим та багряним. Ти ніби подорожуєш далекими краями! Цитрусові. Світлина: Час Таврійського Захоплення вирощуванням екзотичних рослих у Володимира Кошового розпочалося із далекої дитячої мрії. «У дитинстві, коли мене пригощали мандаринами, я думав про одну річ. Коли виросту, хочу їсти мандарини стільки, скільки захочу. Згодом, я придбав земельний наділ, на якому вже був закладений фундамент. Ось ...

  Фасад ВРУ.  Світлина: Софія Балацька, Сергій Кравченко Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган нашої держави. Усі ми бачили цю споруду і її внутрішнє вбрання по телевізору або на зображеннях в Інтернеті. Але чи знали ви, що цю споруду можна відвідати, навіть, якщо ви не є народним обранцем? Ми — Балацька Софія та Кравченко Сергій - разом зі своєю групою вирушили на екскурсію до ВРУ. Будь-хто не зайде Ми зустрілися біля будівлі парламенту за кілька хвилин до екскурсії. Чекали на нашого провідника . Ним виявився помічник народного депутата Романа Грищука Юрій Мироненко. Він привітав групу і дізнався скільки нас. За кілька секунд відчинилися двері та пролунав голос: « Заходьте! » Увійшовши до будинку парламенту , ми одразу зустріли пост охорони —   місце, де всі мають пройти перевірку. Поруч знаходиться і гардероб. Для зручності ми здали верхній одяг, сумки. А потім вишикувалися в чергу для перевірки документів. Охоронці попросили надати Covid-сертифік...