Час Таврійського

В.О. ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Володимир Казарін зустрівся з головою Всеукраїнської громадської організації «Об’єднана діаспора азербайджанців України» Хікметом Джавадовим. Однією із тем розмови була ініціатива ректора ТНУ імені В.І. Вернадського щодо співпраці з музичними вищими навчальними закладами Азербайджану. «Ми розмовляли про можливу співпрацю нашої Академії мистецтв імені С. С. Прокоф’єва ТНУ імені В.І. Вернадського з музичними вищими навчальними закладами Азербайджану. Адже ми розвиваємо напрямок не лише європейської музики в стінах академії, а й східної музики. Ми віддаємо належне кримськотатарській культурі», - каже Володимир Казарін. Академія мистецтв імені С. С. Прокоф’єва у зв’язку з окупацією РФ окремих частин Донецької та Луганської областей була змушена виїхати з Донецька до Києва. Увійшла до складу Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського у 2019 році. Очолив цей структурний

  Уже в п’яте відбулася зустріч в рамках проєкту «Кореспонденція мистецтв. Історія польського мистецтва». Цього разу увага фокусувалася на темі музичних інспірацій у польському мистецтві. «Ми розповідаємо про взаємодію мистецтв. Сьогодні аналізуємо як художня картина може впливати на музичний твір і навпаки», - розповідає куратор і спеціаліст Національного музею у Варшаві пані Юршула Круль. Прикладом цього є творчість музичного генія Фредеріка Шопена, чия творчість вплинула на відомих польських художників, зокрема Теофіла Квятковського, Марціна Залєвського. Попередня зустріч, нагадаємо, була присвячена темі «Література ХІХ століття і мистецтво – світ спільних проблем і зацікавлень». Проєкт реалізується за сприяння Посольства Республіки Польща в Україні та Національного музею у Варшаві. Координує - пані Ева Матушек-Загата. До вебінару мають змогу приєднуватися студенти та викладачі інших закладів освіти України

  Світлина з відкритих джерел 18 листопада я проїхалася потягом Трускавець-Київ. Він був одним з перших, котрого після карантинної перерви у роботі залізниці знову випустили на колію. Поїздка виявилася напрочуд вражаючою. Але це не точно. Вокзал. Початок. О 20:00 я стояла на пероні вокзалу міста Дрогобич, що у Львівській області. Провінційне містечко, людей на вокзалі небагато, більшість з тих небагатьох, що там стояли, чекали без маски, але соціальна дистанція зберігалась. Я не вперше відправляюсь саме з цього вокзалу і чітко пригадую, як в докарантинний період усі пасажири й проводжаючі тупцювали одне біля одного, палили цигарки разом біля єдиного на пероні смітника, жартували і обговорювали політику. Цього вечора все було інакше. У кабінці каси попереднього продажу сиділа жіночка і, звісно, без маски. Я спитала у неї, в котрому боці буде п’ятий вагон після прибуття поїзда, вона вказала мені напрямок і я пішла. Я – студент, мій вагон – плацкартний. І він нарешті приволікся. По акур

  Центральний вхід до Київського зоопарку. Світлина: Е. Оринич Тієї середи я був вільний від навчання і подумав: а чому саме не відвідати б столичний зоопарк ? Не гаючи часу поїхав на Шулявку. Я вже був у київському зоопарку, але десь років 5 потому, і він лишив у моїй пам'яті неоднозначні емоції, бо наче не такий різноманітний, як миколаївський, проте все ж таки наявність слона й екзотичних птахів мене тоді дуже підкорила. Б іля кас було порожньо, що було досить незвично . Невже пандемія коронавірус а розлякала всіх ? Я постукав у віконечко каси №3 : - Добр ий д е н ь , будь ласка , 1 квиток , - швидко промовив я. - 50 грн , - у тому дусі відповіла касирка і додала, що сьогодні День відвідувача -   усі квитки по 50 грн. Ще мить і я нишпорив по кишеням своєї куртки , а би знайти банківську картку, ще через декілька секунд простягаю касирці "Картку киянина". Квиток мій.   І ось   звірин е ц ь . Пожовкле листя шур хо тіло під ногами. П омі

  На початку вересня цього року місто Васильків поповнилося ще одним місцем чудової кави та атмосфери. Кав'ярня “Дубль Два” стала перезапуском колись вже існуючого проекту, другим його шансом, тому і отримала таке ім'я.  Заклад відкрив свої двері в новому, оригінально оформленому приміщенні в центрі міста. Що поряд? Місцевий будинок культури та новий торгівельний центр “Ліберті”. Зала кав'ярні оформлена у сучасному стилі, з елементами “кіношного” декору та фотографіями зірок світового масштабу на стелі. Всередині є декілька місць для фотосесії, яку вам може організувати навіть бариста з використанням професійного фотоапарату.  Через місяць після відкриття кав'ярня у своєму Instagram (@coffee.vasilkov.dubl2) анонсувала початок кіновечорів. Перший такий вечір пройшов цього понеділка. Фільм обирали відвідувачі закладу закладу на голосуванні онлайн та офлайн. На вибір глядачам були надані 4 фільми. Найбільше голосів отримав вже відомий фільм Квентіна Тарантіно “Одного р

  Музей "Третя після опівночі" Київ – місто нових відкриттів, де кожен день відбувається щось цікаве, незвичайне та креативне: проходять концерти, ставлять вистави, транслюють кіно або влаштовують вечір поезії. Сьогодні журналісти Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського познайомилися з новим музеєм у Києві – « Третя після півночі».  «Три після півночі» - єдиний музей у Києві, який має таку загадкову особливість: усі екскурсії проходять у суцільній темряві. Вас будуть супроводжувати незрячі від природи гіди, які допоможуть вам зрозуміти те, що відчувають вони. Звучить страшно, але насправді це надзвичайний досвід, який ви мало де зможете отримати. Ви не тільки поставите себе на місце такої людини та зрозумієте, як вона себе відчуває, а ще й навчитеся відчувати на дотик усю красу, яку звикли бачити тільки очами. Музей проводить різноманітні екскурсії, які западуть у серце кожному українцю та навчить кожного з нас чомусь новому. «Прогулянка у темряві»

  Центр польської діаспори Жешувського університету, Польща, проводить онлайн- заняття з вивчення польської мови для студентів та викладачів Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Уже протягом трьох тижнів учасники проєкту мають змогу вивчати не лише мову, а й знайомитися з польською культурою. Посольство Республіки Польща в Україні профінансувало заняття з вивчення польської мови, що дало змогу студентам та викладачам Університету взяти участь у заняттях безкоштовно. Координує проєкт пані Ева Матушек-Загата. А Центр польської діаспори Жешувського університету під керівництвом Малгожати Кулаковської професійно підготувався до проведення занять в онлайн режимі. Запрошені викладачі проєкту мають значний досвід у викладанні польської мови як іноземної. Понад 30 років пані Добрава Кулька, магістр, навчає польської мови і є експертом у комісії, що проводить іспит із сертифікації польської мови. Магістр Анна Купішевська та магістр Агнешка Копачка є викладачами п

  У день перепоховання тіл українських дисидентів, правозахисників, письменників Василя Стуса, Олекси Тихого, Юрія Литвина, замордованих у радянських таборах, в.о. ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Володимир Казарін, керівник Центру Стуса при ТНУ імені В.І. Вернадського Олена Вінгловська та студенти Університету вшанували пам’ять загиблих. Традиційно в ці жалобні дні університет приходить на Байкове кладовище на могили поборників української Ідеї. Студенти та викладачі читають поезії митців, згадують життя дисидентів та покладають квіти на могилах. Нагадаємо, 19 листопада 1989 року тіла ув’язнених героїв доставили з пермських таборів до Києва.

  З початком пандемії вищі навчальні заклади освіти по всьому світі змушені були швидко переосмислювати підходи в навчальному процесі. Такі думки висловила проректор ТНУ імені В.І. Вернадського Наталія Іщенко під час Першого цифрового Форуму HDS. Forum . Одним із головних питань, які обговорювалися на заході, досвід ТНУ імені В.І. Вернадського в роботі під час пандемії . «За часів коронавіруса ми знаємо, як нам слід поводитися: ми повинні уникати паніки і істерії на основі телевізійних повідомлень. Ми повинні слідувати нашому особистому здоровому глузду і здоровим медичним рекомендаціям. Критичне мислення і здоровий глузд допомагають захистити наше здоров'я під час пандемії», - зауважила проректор під час заходу. Форум відбувся 12 листопада 2020 року. Організатором заходу виступив Саксонський Центр дидактики вищої освіти при Лейпцизькому університеті (Німеччина). Зауважимо, за оцінками ЮНЕСКО , 1,5 млрд студентів у 165 країнах не мають змоги відвідувати свої навчальні заклади

Лариса Денисенко, радіоведуча « Радіо знищило відстань і поєднало невидимим, але міцним зв'язком усі кораблі і міста Землі. Потім воно охопило потяги, автомобілі і літаки ... Скоро воно зможе вирватися за межі Земної кулі і створить тисячі речей, яких ми навіть не можемо передбачити », - так писав  Сергій Колбасьєв , прозаїк-мареніст, радіолюбитель. Нехай сьогодні дехто і вважає радіо бідним родичем телебачення, насправді ж саме воно стало причиною революції у світі культури та комунікацій.   Попиваючи ранкову каву, дістаючись до роботи або ж просто для задоволення ми вмикаємо радіоприймач та чуємо безліч голосів радіоведучих. Та не кожному під силу зрозуміти, який величезний шлях потрібно подолати цим людям , аби знайти невидимий зв ’ язок зі слухачами. Успішна ведуча на « Радіо Культура » Лариса Денисенко сьогодні ще й відома українська письменниця, адвокат і правозахисниця. Про свій шлях радіохвилями та як це все поєднувати в одній людині пані Лариса розповідає для « Час Т