Час Таврійського

  Світлина з відкритих джерел Україна дуже погано веде боротьбу за людей на окупованому Донбасі, штрафуючи їх за в’їзд з боку Російської Федерації. Про це заявила правозахисниця, голова громадської організації « Східна правозахисна група » Віра Ястребова під час пресконференції — презентації звіту на тему « Пропагандисти Російської Федерації в окупованому Донбасі ». Передає кореспондент «Час Таврійського». « Ми дуже погано ведемо боротьбу за людей, на мій погляд. Працівники Державної прикордонної служби України тільки в Харківській і Луганській областях притягнули близько 10 тисяч людей до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Штрафу за те, що вони перетинали кордон з Україною через Російську Федерацію » — повідомила правозахисниця.   Світлина: пресслужба УНІАН За її словами, перетин кордону з боку Росії — це наразі єдина альтернатива мешканців окупованого Донбасу для отримання допомоги та зустрічі зі своїми рідними на підконтрольній Україні території. Попри це їх

  Анна Гребенюк, екоактивістка. Проблема переробки побутових відходів в Україні більш, ніж актуальна. Найбільшого розголосу вона набула після львівської сміттєвої кризи, що сталася у травні 2016 року. Тоді на Грибовицькому сміттєзвалищі твердих побутових відходів під завалами загинули рятувальники, які гасили пожежу на цьому перевантаженому полігоні. Його закрили. Перед обласним центром постало питання: куди дівати сміття? Його почали розвозити на інші полігони міст України. Львівське сміття мандрувало до Сум, Рівного, Дніпра, Кропивницького, Миколаєва та інших населених пунктів. Мешканці міст вдавалися до протестів щодо експлуатації місцевих полігонів під львівське сміття. Меру Львова Андрію Садовому дорікали, що не спромігся збудувати сміттєпереробний завод та не опікувався проблемою сміттєзвалищ, тому все і спалахнуло. До сих пір   « львівське сміття » подорожує Україною …   У Мінрегіонбуді кажуть , що на сьогодні найбільш поширеним способом переробки побутових відходів є захорон

 Світлина: архів Антона Наумлюка Російська окупаційна влада в Криму уже сім років від часу акту агресії проти України влаштовує судилища над громадянами України, які змушені жити в окупації. Судять тих, хто не погоджується з анексією АР Крим та займає проукраїнську позицію. Українські журналісти не завжди мають змогу приїхати до Росії чи безпосередньо в Крим, тому в українському інформаційному просторі слідкували за всіма репортажами про судові процеси над українцями чи кримськими татарами російського журналіста Антона Наумлюка.  Рік тому у Києві він заснував власне видання «Ґрати» . Це нішове видання, що працює в тематиці судової журналістики. І хоч наразі Антон змушений більше редагувати тексти, аніж писати, та все одно тема Криму його не полишає. Його колеги жартують: «Можна забрати Наумлюка з Криму, але не можна забрати Крим з Наумлюка». Про свій творчий шлях, про судилища в Криму та РФ, про судовий репортаж як жанр в журналістиці, про ідею заснування власного видання читайте у йог

  Світлина: Валентин Огіренко, REUTERS Першого січня цього року у столиці традиційно пройшов марш, приурочений до Дня народження Степана Бандери. Ходу організували націоналістичні партії та організації: Національний Корпус, ВО Свобода та інші. Загалом до ходи долучилось від 500 до 1000 киян.        Довідка. Степан Бандера — український націоналіст, формальний лідер УПА, народився 1 січня 1909 року. Марші на честь Степана Бандери стали т радицією. У Києві вони проходять регулярно з 2007 року. Також час від часу пам ’ ять про Бандеру стає об ’ єктом нападів зі дипломатичних відомств Польщі, РФ, Ізраїлю. Останні вішають на Бандеру клеймо « націонал-соціаліста » та « колаборанта » . Ні тим, ні іншим Степан Андрійович не був.  Нещодавно видавництво «Наш Формат» видало книгу авторства Степана Бандери «Перспективи української революції». Традиційним пунктом збору та початку маршу став пам'ятник Тараса Шевченка у однойменному парку. Вже о 17:00 тут почали гуляти великими група