Публікації

Показано дописи з вересень, 2020

Кому потрібні звільнені від російської окупації території… без людей?

Зображення
  З 2019 року ми чуємо від Володимира Зеленського, що Україні потрібні ті люди, які знаходяться на окупованих територіях, що кожна людина з цієї території є громадянином України, тому наш обов’язок повернути всіх додому. Чи дійсно Україна воює за своїх людей, які знаходяться під окупацією Кремля, а не за ці території? На це питання відповів Микола Вересень . « Війни не ведуться заради людей, вони ведуться тільки заради території і люди є оплатою за ці території . Людська кров – єдина валюта за яку куп ує ться ця територія. Крим – це напівмертва земля і оживити її можуть тільки кримські татари. Донбас – це нікому непотрібна земля », - стверджує відомий журналіст . На його думку, Донбас не потрібен ані росіянам, ані українцям. « На цій землі або через певний час європейці з американцями будуть щось будувати, або українці зроблять як в Каліфорнії «Кремнієву долину». Якщо Україна почне відновлювати цю територію, наприклад дасть їй 1 млрд на відновлення… вона забере ці гроші у лікарів

Анжеліка Рудницька: «Ми хотіли, щоб Москва перестала бути центром мистецького життя для українців»

Зображення
17 вересня 1995 року. В український телевізійний простір вривається програма хіт-параду української музики «Територія А», яка за п’ять років свого ефіру стала культовою серед молоді 90-х років. В усіх на вустах були гурти «Аква Віта», «ВАН-ГОГ», «Грін-Грей», Сестри Тельнюк, « The вйо», «ТНМК», «Скрябін», Брати Гадюкіни та інші. Усі із затамуванням подиху чекали на кліпи Ірини Білик, Ані Лорак, Олександра Пономарьова, Олі Полякової, Наталії Могилевської, Марини Одольської, Віктора Павліка. Список імен ще можна продовжувати. Телепередача транслювалася тричі на день. Голосування за той чи інший кліп відбувалося шляхом надсилання листів. «Мішки листів – це визнання, це сьогоднішні лайки і коменти. Ви розумієте, що лайкнути це секундна справа, а написати лист – це довгий та кропіткий процес», - згадує ведуча хіт-параду Анжеліка Рудницька. Всього за час своєї успішної роботи в українському телепросторі в ефір вийшло 2000 випусків. Цього року 25 років «Території А». Незважаючи на те, що

Вінстон Черчилль

Зображення
  На мою думку, Ві нстон Черч и лль  -  один з  найвидатніших ораторів сучасності. Біографія цієї людини особисто надихає мене. Черч и ллю  прийшлося реагувати на ті складні виклики, які були властиві   його часу. І при цьому він залишався професійним політиком та оратором.             Якщо дослідити його біографію, як оратора, можна відкрити для себе цікаві подробиці. Як політичний діяч, Черч и лль мав багатий досвід виступів перед публікою. Парламент, засідання, політичні акції - це менша частина того, з чим регулярно працював відомий англійський політик.            Із особливостей його ораторської практики, я можу виділити наступні риси:   Емоційність  Його виступи насичені емоційними месседжами, метафорами, гумором, які влучно доносили думки до аудиторії або його коллег.   Міміка та жести           Якщо дізнатися детальніше про записи виступів цього політика, можно дослідити якісну підготовку Черч и лля до таких речей, як міміка та жести. Кожен виступ насичени

Микола Підвезяний: У сучасній журналістиці – епоха фастфуду

Зображення
  Микола Підвезяний, головний редактор ІА "Главком" Нік Дейвіс – британський журналіст. Багато років пропрацював у The Guardian . Кілька років тому написав книгу «Новини пласкої землі» , у якій стверджує, що сучасна журналістика перетворилася на… дурналістику, мовляв журналістика вироджується, репортери приховують правду, копіпастять і займаються спекуляціями. Микола Підвезяний, головний редактор інформагентства «Главком», розмірковує над словами Дейвіса: що відбувається з українською журналістикою, про стихійну письменність журналістів та як нам усім вижити в епоху інформаційного фастфуду. – Куди дрейфує сьогодні новинна журналістика? Еволюціонує, якщо порівняти з доцифровою епохою, чи деградує, бо все заполонив копіпаст? – Новинна журналістика змінюється так само, як змінюється світ і ми з вами. Наукові дослідження підтверджують, що люди розучилися читати великі тексти, і новинна журналістика підлаштовується під сучасну аудиторію. Оскільки новини – продукт, який к