"Життя без ідей нічого не коштує"

 

Фідель Кастро під час візиту до США, 1959 рік. 

(Світлина з відкритих джерел)

Те, що ми зробили, повинно було навчити нас, що неможливого немає. Адже

те, що вчора здавалося неможливим, стало можливим сьогодні. І тому ніщо

не здасться нам неможливим завтра!

Фідель Кастро

Красномовству властиво захоплювати серця й хвилювати їх усякими

способами. Воно вривається в думки, закрадається в них, сіє нові

переконання, визволяє вкорінені. В усі часи існували люди, яких хочеться

слухати і за якими хочеться йти. Вони надихають своїми палкими

промовами, вони породжують революції, вони змінюють часи. Вони –

оратори.

Одним з найвідоміших ораторів ХХ століття був Фідель Кастро – кубинський

комуністичний революціонер і багаторічний диктатор Куби. Ще Марк Тулій

Цицерон сказав: «Є два мистецтва, які можуть звести людину на вищий

щабель пошани: одне – мистецтво гарного полководця, інше – мистецтво

гарного оратора». В Кастро ж ці іпостасі не просто поєднувалися, але й

успішно доповнювали одна одну.

Він горів своїми ідеями, своїми переконаннями, і саме цей вогонь в його

серці вів за собою натовп, надихав і згуртовував зовсім різних людей в

єдиному бажанні – звільнитися.

«Життя без ідей не коштує нічого. Немає більшого щастя, ніж боротися за

них».

«Я починав революцію, маючи за собою 82 людини. Якщо мені б довелося

повторити це, мені вистачило б п'ятнадцяти чи навіть десяти. Десять осіб і

абсолютна віра. Неважливо, скільки вас. Важливо вірити і важливо мати

чіткий план. Перемога - це завзятість».

Багатьом Фідель відверто не імпонував, інші - щиро любили його, вважали

команданте Давидом, який боровся із американським Голіафом і успішно

протистояв "агресії янкі".

Я захоплююсь Фіделем Кастро. Як оратором, як батьком Кубинської

революцій, як лідером і як людиною, з ім’ям якої завжди буде асоціюватися

Куба.

Аліна Шененко, Час Таврійського

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Українські дипломати про МЕМетичну зброю, гібридні загрози та повернення окупованих території

«Гордість України, або сувора реальність професійного спорту»

Рецензія на роман Оксани Забужко «Дослідження з українського сексу»