Ольга Куц: «Обійми собаку!»

 

Ольга Куц, засновниця спільноти «Обійми собаку»


За даними міжнародної онлайн-платформи «Animal.ID» в Україні станом на 2020 рік проживає близько 50 тисяч безхатніх тварин. З них – більше трьох тисяч у Києві. Ці цифри кожен день зростають, адже багатьох тварин просто викидають на вулицю, а нестерилізовані вже давно безхатні і продовжують розмножуватись.

«Час Таврійського» поспілкувався із Ольгою Куц, засновницею спільноти «Обійми собаку». Вона вже понад два роки допомагає притулкам, прилаштовує безхатніх собак у нові сім’ї. Сьогодні «Обійми собаку» чи не найбільша спільнота в Україні, що рятує тварин та шукає їм нові домівки.

Ви рятуєте всіх собак з вулиць або ж є якийсь відбір, наприклад, тих, хто серйозно хворий? Що відбувається після того, як ви забираєте собак з вулиць?

На жаль, у нас немає можливості рятувати всіх собак з вулиць, тому я можу дати максимально багато порад конкретній людині, котра знайшла тварину. Бувають такі випадки, коли нема кому допомогти собаці і тоді я шукаю хто мені може допомогти. Потім разом їдемо за цим собакою або цуценям. Так, в основному це випадки, коли взагалі безвихідь і ніхто не допоможе стовідстотково.

У нас також є певні обмеження в ресурсах, тому дуже часто доводиться відмовляти, тому що немає можливості доглядати абсолютно за всіма, всіх якісно забезпечувати. Проте я завжди відкрита до того, щоб дати поради, що я робила б, якби була на місці людини, яка знайшла тварину, а там вже людина вирішує, робити їй це чи ні.

Що ми робимо після того, як забираємо собак з вулиць? Дивимося в першу чергу на стан здоровя. Якщо потрібне лікування, ми знаходимо ветеринарні лікарні, які можуть прийняти, щоб було зручно і нам, і щоб собаці була надана максимально кваліфікована допомога. Після цього шукаємо перетримку — це тимчасовий будинок, і потім прилаштовуємо вже в постійний. Прилаштовувати вдається всіх.

Фото: @obnimi_sobaku (Instagram)

То який алгоритм дій, якщо знайшли собаку, яка потребує допомоги?

Насправді алгоритм простий, але найголовніше — це відповідальність людей за тварину. Усе. Все інше можна знайти: гроші, ветеринарну лікарню, перетримку. Головне хотіти це зробити і мати можливість. Якщо, наприклад, людина багато працює і у неї немає часу, то допомогти він або вона не зможе. Хоча у мене був підопічний, коли я працювала з ранку до вечора, і я займалася ще й ним, і все йому знайшла, тому головне — це бажання, в першу чергу.

Потім підшукується відповідна лікарня, знову ж таки, в залежності від ситуації: якщо собака дуже хворий, краще дізнатися у подібних груп, як наша, про фахівців. Тим більше не у всіх лікарнях є стаціонар, і чи є можливість у людини тримати вдома собаку чи ні, фінансові можливості. Все залежить від ситуації.

Якщо ми говоримо про фінанси, то завжди можна звернутися до соціальних мереж, до знайомих, друзів. Соціальні мережі насправді роблять дива, і гроші завжди можна знайти. Коли мені пишуть: «Що робити, якщо ми знайшли собаку на вулиці?». Я для себе визначила три категорії собак, і в залежності від певної категорії потрібно щось робити. Тобто, якщо ви знайшли собаку і схоже, що він домашній, то необхідно робити певні дії: наприклад, пошукати номер телефону господаря тварини, або за можливості взяти на перетримку і дати обяву про знайденого собаку; якщо видно, що собака явно безхатній, але здоровий і він просто там бігає десь — це інше питання, якщо собака поранений — це третя категорія і там спершу лікарня, служба порятунку або собача швидка допомога.

Фото: @obnimi_sobaku (Instagram)

З якими проблемами Ви стикаєтеся найчастіше в своїй діяльності?

Найбільша для мене проблема — це люди. Ті, хто допомагають, які постійно поруч, з дуже відкритим серцем – це круто. Але є люди, які не зовсім розуміють відповідальності за тварину, і я не кажу, що ці люди погані, просто бувають різні ситуації, наприклад, коли люди не зовсім усвідомлюють, що на них чекає, і там все залежить від них — як вони будуть обходитися далі з цим собакою, якого вони взяли. Загалом, головна проблема — це безвідповідальність людей, які не хочуть вчитися, не хочуть розуміти, нічого нового дізнаватися, не розуміють, що собака — це тварина, в першу чергу, що у неї є потреби, емоції, почуття, і її не можна здати, коли тобі захотілося переїхати в іншу квартиру! Тобто, за собакою треба мінімально доглядати: годувати, лікувати, вигулювати. Але насправді собака набагато більше вимагає, і багато людей цього не знають! Потім у собак починаються проблеми з поведінкою, люди з цим не справляються, здають їх до притулків, кудись викидають…

Але є люди, які розуміють цю відповідальність. Наприклад, взяли цю тварину і зрозуміли, що це не для них, тому у нас завжди є випробувальний термін для нової сім’ї. І якщо вони розуміють протягом випробувального терміну, що якось у них не виходить справлятися з твариною, ми завжди в дуже приємному діалозі вирішуємо це питання. Ми забираємо собаку, шукаємо іншу сімю, потім ці люди можуть через якийсь час спробувати взяти іншого собаку. Я завжди рада ще раз дати цим людям шанс, якщо вони дійсно до цього підготуються. Взагалі дуже важливо готуватися до появи собаки в сім’ї: читати літературу, вчитися, ходити до інших собачників у гості.

Як багато собак в середньому за рік знаходять будинок? Є якась статистика?

Якщо ми говоримо про особисто моїх підопічних, тобто тих, яких я взяла, пролікувала, підготувала до сім’ї, ми підписали договір із новою родиною, то минулого року таких було 25 собак. А в цьому на даний момент 30, і ще двоє собак повинні потрапити в нові родини. Сподіваюся, поб’ємо свій рекорд.

Але є і друга цифра — це ті тварини, які були розміщені в спільноті «Обійми собаку» іншими волонтерами. Минулого року це було понад сто тварин, цього року цифра, звичайно, більша. Завдяки нашій сторінці в соціальній мережі прилаштовано більше двохсот тварин.

Фото: @obnimi_sobaku (Instagram)

А яка ситуація з притулками? наскільки мені відомо, багато притулків переповнено? У них є якісь терміни з утримання собак, чи, наприклад, як у Сполучених Штатах, по закінченню терміну собаку відправляють на евтаназію?

З притулками ситуація, як завжди, плачевна: місць немає, фінансування немає, грошей завжди не вистачає, майже всі притулки в боргах. Якщо притулок не великий, то його простіше утримувати. Чим більший, тим складніше утримувати хоч як-небудь, я вже не кажу про якийсь рівень їжі, медичної допомоги. Не всі притулки можуть навіть мінімально забезпечити собакам комфортне життя. У тих притулках, в яких я була, собаки живуть стільки, скільки вони живуть, їх не відправляють на евтаназію. Начебто в Києві такого притулку і немає, який таким чином скорочував би чисельність жителів притулку. Я чула, що в Харкові та Миколаєві є муніципальні притулки, які за допомогою евтаназії зменшують чисельність безхатніх тварин і тих, які знаходяться у них під опікою через якийсь час. Але знову ж таки, особисто я там не була, я цього не бачила. Багато людей про це пишуть, плачуть і кричать, тому я про це знаю.

Що відбувається, якщо новоспечений господар не знаходить спільної мови з вихованцем? Чи бували у Вас такі випадки, що Ви віддавали собак, здавалося б, в хороші руки, а потім знаходили їх на вулиці або в притулках?

— Я з самого початку таким чином будую діалог з новим власником тварини, щоб у нас були відносини на довірі. Я відразу кажу: «У вас є подушка безпеки, у вас є випробувальний термін. І навіть після закінчення випробувального терміну, через 3-5 місяців, або через рік, якщо вам доведеться переїхати і ви не зможете утримувати тварину, ви зобовязані за договором повернути мені собаку». Звичайно, людина відповідальна за собаку, але бувають різні ситуації, бувають різні людські якості і я завжди на підхваті. У мене таких ситуацій поки не було, знаю, що деякі волонтери із цим стикалися. Бувало, що я знаходила собаку в притулку, якого колись хтось прилаштував.

Собака дарує багато щастя, але тільки тим людям, які готові витрачати на неї час. Ще, буває, я пропоную брати людям на перетримку тварин, тобто, це тимчасова опіка. Я кажу: «Візьміть на якийсь час, на який ми з вами домовимося, і ви зрозумієте, що таке жити з собакою, а я поки буду шукати йому будинок». Чесно зізнаюся, у мене дуже мало людей повертали собак, це настільки поодинокі випадки, що я зараз не порахую, скільки таких собак було за два роки. Може, три-чотири. До речі, іноді буває таке, що у собаки є проблеми з поведінкою, аж до того, що люди дзвонять і кажуть, що не можуть впоратися з якихось причин, і ми намагаємося вирішувати це питання — я раджу якихось фахівців, або сама можу дати якусь пораду щодо корекції поведінки.

Чому взагалі на вулиці опиняється так багато тварин? У лютому 2020 року було прийнято закон про посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, виходить, що він не діє?

Щодо закону — це складна тема, тому що він дійсно не діє так, як повинен, тому що навіть люди, які завдали собакам важкої фізичної шкоди, знущалися над ними не покарані. Навіть якщо є докази, що людина скоїла цей злочин! Буває, що люди знущаються над собаками і не хочуть їх віддавати, і вони постійно тероризують тварину, яка з ними живе...

Чому на вулицях живе так багато тварин і їх кількість постійно зростає? По-перше, це безвідповідальність людей. Людям сьогодні легко купити або взяти собаку, їх нічого не зобовязує: захотів — взяв, викинув, привязав. Навіть породисті собаки, які купуються у заводчиків з документами, люди частіше за все не проходять якісь спеціальні співбесіди, я вже не кажу про заводчиків, які продають на «ОLX» цуценят напівпородистих, які можуть бути хворими, і собака, який народжує теж може бути хворим — на це все закривають очі, тому що для таких людей головне гроші.

Немає ніякого органу контролю за людьми, які займаються розведенням собак, навіть якщо ми говоримо про великі клуби, які серйозно до цього ставляться і роблять всі тести, все одно за ними немає ніякого контролю, ніхто не знає, як далі живуть ці цуценята. Ще один аспект — це законодавство.

Воно не карає. За законодавством України собака — це майно і одна собака може покусати іншу собаку, тобто одне майно може зіпсувати інше. А ще собаки в бійках вмирають, і, авжеж, це відповідальність людини! Буває, що породистого собаку вкрали, а у людини немає навіть документів на нього, і ніяк не доведеш, що це був її собака. Потрібно, щоб держава могла притягати до відповідальності недобросовісних людей і людей, які жорстоко поводяться з тваринами. Ось знову ж, забрали тварину від людини, яка над ним знущалася — куди цього собаку? Хто його буде лікувати? Цю ініціативу беруть на себе волонтери, небайдужі люди і займаються потім цим собакою, а він може бути агресивним, тому що його били, наприклад.

Фото: @obnimi_sobaku (Instagram)

А як щодо закону про обовязкову стерилізацію безхатніх або безпородних собак? Чому, на ваш погляд, люди продовжують відмовлятися від стерилізації своїх тварин?

Всі волонтери завжди кажуть про стерилізацію тварин. Тварина при цьому довше проживе, можливо, навіть якісніше, і є багато хвороб, з якими собака не зустрінеться. Якщо собака захворює на рак, він дуже сильно страждає, а деякі власники не можуть переступити через себе і приспати його. Собака мучиться ще більше, поки не помре від болю. Дуже багато протиріч на цю тему: багато людей вважають, що не всіх потрібно каструвати, деякі вважають, що це взагалі не потрібно. Навколо цього всього ростуть всякі міфи. Є багато ветеринарів, кінологів, які навпаки розповідають, що тварина повинна народити, що тварина повинна мати можливість народжувати. Мої знайомі лікарі кажуть, що стерилізація принесе собаці більше користі, ніж, якщо від цього відмовитися, в першу чергу з точки зору здоровя. Якщо у нас людина сама вирішує, каструвати собаку чи ні, тоді ймовірність того, що буде небажане потомство зростає, тому що, наприклад, одна людина вигулює собаку за всіма правилами: на повідку, в наморднику, у той час як інші люди, а їх більшість, ніяких правил взагалі не дотримуються.

Фото: @obnimi_sobaku (Instagram)

Що, на вашу думку, може допомогти вирішити проблему бездомних тварин, крім стерилізації? Чи потрібно щось ще робити на законодавчому рівні, вводити якісь особливі заходи? Будувати більше притулків?

Якби був контроль над тим, що людина взяла собі собаку з якимось розумінням, що таке собака, якби держава карала за жорстоке поводження, і ці собаки потім потрапляли в правильні місця, якби люди стерилізували своїх тварин, які не несуть племінну цінність, не братимуть участі на виставках — якби дотримувались цьох трьох правил, у нас би було набагато менше безхатніх тварин, було б менше притулків, або  були б притулки, але якісні, тобто, в них було б не по 3 тисячі собак, як у притулку «Сіріус», а, наприклад, 150 собак всього.

 

ЗМІ на початку епідемії COVID-19 писали, що люди масово викидали тварин на вулицю, думаючи, що можуть заразитися від них вірусом. Чи помітили Ви таке в Києві, або ж по всій Україні, чи стало безхатніх тварин більше під час епідемії?

Я про таке чула, але тільки в ЗМІ. Особисто я таких історій не зустрічала. Навпаки, після другого тижня карантину було дуже глухо, люди боялися, і, ясна річ, ніхто нікуди не виходив, але і ніхто не брав собі тварин взагалі. Потім пішло-поїхало і люди почали брати собі тварин на постійне місце проживання, а хтось брав до себе тимчасово пожити. За період пандемії у мене навпаки було непогано з прилаштуванням і непогано з допомогою по перетримці. У цей період багато тварин пожили тимчасово безкоштовно у людей, поки не знайшли будинок.

Фото: @obnimi_sobaku (Instagram)

Наостанок, як люди можуть допомогти вашій спільноті?

«Обійми собаку» з недавніх пір я називаю спільнотою, тому що всі люди, які підписані, або ставлять «лайк», роблять «репост», передають мішок корму, їздять з нами у притулок, беруть собаку — неважливо що роблять, вони всі беруть участь в цій спільній справі, тому я всіх вважаю членами команди. Іноді мені пишуть, що можуть допомогти машиною, або ще чимось, але бувають такі випадки, коли потрібно ось прямо зараз і ніхто не може — для цього і є наша сторінка. Тобто, сторінка в Інстаграм —найактуальніший діалог, і якщо щось потрібно, я роблю оголошення і хто може, той допомагає. Якщо, наприклад, потрібні гроші, і у людини є можливість якусь суму виділити, він відразу її відправляє, якщо потрібна автомобільна допомога, хто може, той пише, що є можливість з точки «А» в точку «Б» відвезти щось. Якщо тимчасово потрібно перетримати тварину, теж пишуть. Тобто, чогось конкретного немає — завжди потрібно все в різний час. Тому можна стежити за всім, підписавшись.

З того, що потрібно завжди — це фінансова допомога. У нас в шапці профілю є карта для допомоги. Це окрема карта, яка суто для потреб тварин, якими опікуємося ми разом, всією нашою спільнотою. Тобто, я обираю підопічного і всі витрати йдуть з цієї карти. Підопічних у нас на даний момент 9, і ще додатково буває таке, що якісь волонтери не справляються зі своїми боргами і я з цієї карти відправляю їм допомогу в розмірі певної суми, так само можу переслати якусь суму притулку. Гроші завжди потрібні, вони завжди підуть на потреби тварин. Практично будь-яка людина може це робити: відправити 5, 10 гривень, або поїхати з нами до притулку, наприклад. І, звичайно, стежити за новинами і підключатися до допомоги. Я буду рада кожному, хто любить тварин і хоче допомогти.

 

Дар’я Юрченко, «Час Таврійського»




 





Коментарі

  1. Рада читати твою роботу, Дар'є! Продовжуй, шукай нові теми - ти маєш хист впливу на читата! Успіху і наснаги на нові власні проекти!
    З повагою, С. М. Авраменко

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Українські дипломати про МЕМетичну зброю, гібридні загрози та повернення окупованих території

«Гордість України, або сувора реальність професійного спорту»

Рецензія на роман Оксани Забужко «Дослідження з українського сексу»