Світлина: Дар'я Юрченко
Минулого року
українців шокувала науково-пізнавальна виставка «Всесвіт тіла: Цикл життя».
Побачити тіла справжніх людей із середини, що були збережені особливим методом
бальзамування – пластинації, з'їзджалися із усієї України. Це метод
винайшов німецький анатомом Ґунтер фон Гаґенс у 1970-х роках. Цього
року у четвертому павільйоні на ВДНГ у Києві 30 жовтня було представлено не
менш захопливу експозицію – тіла тварин. Ідея виставки з’явилася, коли Інституту пластинації вперше пожертвували
тіло горили з німецького зоопарку. А потім ще жирафа та слона.Світлина: Дар'я Юрченко
Доктору фон Гаґенсу
знадобилося більше 10 років, щоб завершити дану виставку, а першу колекцію
пластинованих тварин було представлено 2010 року.
Темним коридором ми
потрапляємо до невеликої кімнати, на вході якої в очі спершу кидається
табличка. Вона інформує нас про те, що жодна з тварин не була вбита задля
виставки, а усі експонати були отримані в рамках програми донорства Інституту
пластинації.
Світлина: Дар'я Юрченко
У цій же кімнаті
трохи далі гості повільно обходять кожен з експонатів, пильно роздивляючись.
Спочатку нам трохи перехопило подих від побаченого, але звикнувши, ми також
почали роздивлятися перших «мешканців» виставки: величного страуса із
розправленими крилами та собаку, що назавжди завмер у стрибку. Біля кожного з
експонатів прикріплено таблички із детальною інформацією про внутрішні органи
тварин, а також деякі цікаві факти про даних істот. Так, гості можуть
дізнатися, наприклад, що страуси заввишки можуть бути до 2,7 метрів та мати
вагу до 160 кілограм, або ж, що серце бика в п’ятеро більше за людське. Світлина: Дар'я Юрченко
Кожну із залів
присвячено окремим системам життєдіяльності організму. Під час перегляду
експозиції можна вивчити або відновити знання про опорну, травну,
серцево-судинну та статеву системи тварин.
Далі йдемо у напівтемну
кімнату із синім освітленням, бачимо наступні експонати: скелети коней, страуса,
людини, а також найменших із істот – курчат, кролів. Неможливо не відмітити про
звуки, що оточують гостей: у кожній ви ніби опиняєтесь у справжній дикій
природі, адже звідусіль чутно співи птахів, дзюрчання води, тихе гарчання
ведмедів…
Світлина: Дар'я Юрченко
«Мамо, дивись який
величезний!» – тонесеньким голосом мовить дівчинка, коли заходимо до іншої зали.
Там бачимо ведмедя без шкіри, що велично стоїть на задніх лапах. До речі,
організатори попіклувалися про те, щоб полегшити гостям можливість вивчити
внутрішню структуру тварин, атож біля кожного експоната наявна табличка, котра
детально роз’яснює про кожен м’яз, внутрішній орган тварини.
Із кожною наступною
залою експонати стають більшими: ось стоїть жираф, який нібито спостерігає за
усіма відвідувачами, поряд із ним ще декілька невеликих експонатів. У кожного,
хто заходить до зали, перехоплює подих від даного експонату і гості
затримуються біля нього на декілька хвилин, доки роздивляться кожен оголений м’яз істоти.
Світлина: Дар'я Юрченко
Далі – більше:
свійські тварини, підводні мешканці, а в останній залі «мешкає» слон, котрого
оточили діти з усіх сторін, фотографуються із ним та тягнуть батьків за рукава,
щоб показати те, що їх захопило. Після останнього експонату, відвідувачі
розвертаються та йдуть роздивлятися тварин ще по одному разу, адже зовсім не
хочуть залишати це анатомічне сафарі.
Дар’я Юрченко, «Час
Таврійського»
Коментарі
Дописати коментар