Побачити тварину із середини

Виставка Body Worlds: Animals Inside Out

Світлина: Альона Чепурко

Виставка Body Worlds знову в Києві. Восени 2019 року  вона презентувала глядачам понад 70 експонатів забальзамованих методом пластинації людських органів та тіл – «Всесвіт тіла: цикл життя». А цьогоріч виставка повернулася, щоб продемонструвати киянам та гостям міста світ тварин.

30 жовтня четвертий павільйон ВДНГ відчинив свої двері для перших відвідувачів Body Worlds: Animals Inside Out (Всесвіт тіла: Тварини зсередини).

На вході гостей вітає табличка «Наші етичні принципи», яка повідомляє, що жодна тварина не постраждала та не була загублена навмисне заради створення експонатів. А всі люди, що їх тіла або органи представлені на виставці, були донорами, яким Інститут пластинації щиро дякує за вклад в науку. За твердженням організаторів, вся документація щодо дозволу на використання тіл людей та тварин зібрана в Інституті пластинації в Німеччині.

Світлина: Альона Чепурко

Після прочитання вступного слова гості потрапляють до зали, де з-під товстого скла на них дивляться перші експонати – страус та пес. Зали виставки, як і минулого року, присвячені певним системам органів тварин – опорній, травній, серцево-судинній, статевій та ін. Так, в другій залі представлені скелети живих колись істот – від крихітних курчати та кролика до великих ссавців – людини та коня.

«Кістки опорної системи останніх скріплені між собою міцним сталевим дротом, аби конструкція не впала під власною вагою. Зсередини кісток подекуди теж вставляються сталеві опори, але автори щільно ховають їх, працюють обережно, аби не спотворити первозданний вид живої істоти, не надавати видимості втручання», – розповідає працівник зали Костянтин Бакаєвич.

Світлина: Альона Чепурко

За будь-яким питанням відвідувач може звернутися до людей у білих халатах, що чергують у залах для надання відповідей та невідкладної допомоги. «Тричі на день (а у вихідні раз десять точно!) відповідаю на запитання: «А де у вас туалет?» Люди пригнічуються, коли кажу, що в останній залі, адже не хочуть проходити цей шлях та спойлерити самому собі наступні експонати. Поки що випадок знепритомнення від побаченого був тільки в однієї відвідувачки, але ми до цього готові», – ділиться Світлана Бойченко та дістає з кишені пляшечку нашатирю/

Чимдуж у ліс, тим більше дров, а у випадку Body Worlds – тим більшими стають експонати. Так, на середині шляху гості виставки бачать ведмедя без шкіри, що могутньо стоїть на задніх кінцівках (як зауважує табличка – не щоб напасти, а щоб краще бачити), в наступних залах можна побачити горилу, жирафа, а наприкінці шляху – слониху.

Про те, звідки беруться тварини, розповідає в білому халаті та медичній масці Голишкіна Катерина: «Зазвичай господарі тварин самі шукають контакту з Інститутом. Горила, жираф та слон до нас потрапили з приватних зоопарків Німеччини, інші тварини – зокрема, завдяки співпраці з ветеринарними центрами».

Світлина: Альона Чепурко

Розчин, яким обробляють тіла тварин, фактично перетворює їх на силіконову скульптуру, про це написано і в брошурі – під зниженим тиском «кожна клітина тіла заповнюється силіконом», тож, зберігатися вони можуть майже вічно. На створення одного експонату потребується від кількох тижнів до місяців.

Через схожість людини та тварини, яку автори продемонстрували в анатомічних розтинах та скульптурах, до глядача лунає головне посилання виставки – ми однакові, але брати наші менші інколи потребують нашого захисту та підтримки.

Чепурко Альона, «Час Таврійського»