Музичний редактор Валентин Корнієнко: Поки існують автомобілі, у радіо є майбутнє.

 

Валентин Корнієнко, музичний редактор. 

Валентин Корнієнко у радіо індустрії з 17-ти років. За цей час працював: редактором ранкового шоу «Бодрячком» на «Нашому Радіо», редактором «Авторадіо», виконуючим обов’язки музичного редактора «Нашого Радіо», музичний редактор «Нашого Радіо»,  «Радіо П’ятниця», Ретро FM. Людина-креатив та мандрівник або travel-блогер, який відвідав 24 країни, сьогодні ділиться з «Час Таврійського» своїм досвідом та думками про радіо у 21 столітті.

Валентине, як ви почали працювати на радіо та чим воно вас зацікавило?

12 років тому в моєму житті з’явився телефон з радіоприймачем. З цього моменту я відчув симпатію, а згодом і любов до радіо. За що я люблю радіо? За всі моменти, які відбуваються на шляху.

Валентин Корнієнко у 17 років. Його перший досвід на радіо.

Звичайно, як і у кожної людини, у мене бувають дні, коли ентузіазму не вистачає. І це нормально. Проте в такі моменти я знаю, як бути. Я обожнюю урізноманітнювати життя, коли беру ноутбук та йду працювати до кафе, в якому ще не був. Або в аеропорту чи в подорожах. Чи ще якось. Я це дуже люблю!

В чому полягає ваша робота?

Музика на радіо повністю моя відповідальність, адже я – музичний редактор. У мене є колеги, які шукають музику, створюють плей листи, пишуть програму для зіркових гостей, а я все це редагую та перевіряю. Тут вже потрібні вміння спілкуватися з людьми й знаходити спільну мову, що не завжди буває легко.

Цікаво дізнатись про систему роботи радіо: рубрики, що за чим йде, за яким принципом прописуєте сценарій/план на день?

Ми працюємо на аудиторію, тому є аналітики, які постійно слідкують за статистикою/активністю слухачів. Орієнтуємось на отримані дані, хто нас слухає і в який час. За цими показниками ми й розподіляємо програму: зазвичай розпочинаємо з музики, привітання та коментування, що буде у програмі; між музикою або програмами робимо маленькі перерви, щоб не втрачати особистий зв’язок із аудиторією. Найважливіше те, що нам потрібно чітко, зрозуміло і доступно передавати інформацію, адже слухачі не можуть повернутись назад і переслухати її ще раз. Є ще багато важливих нюансів, але я можу це перетворити на курс радіожурналістики (сміється)

Я залюбки пройшла б цей курс, але трішки пізніше. А що ви можете сказати з приводу аудиторії? Хто вас частіше слухає?

У більшості випадків радіо слухають в автомобілях, тому й наша цільова аудиторія – водії та ті, хто має машини: а це від 25 до 50 років.

Побутують думки, що радіо вже не актуальне й втратило свою популярність. Як ми бачимо, навіть за Вашою аналітикою аудиторії – підлітки та молодь радіо не слухає. Чи є перспективи та майбутнє у радіо?

Звісно, з появою Інтернету телебачення та радіо стали менш популярними, але наразі ви можете слухати радіо станції онлайн! А ось водіїв стає все більше, тому ні, радіо все ще слухають і майбутнє у нього є, лише потрібно рухатись  разом із прогресом.

Отже, можна сміливо йти працювати на радіо! Що ви можете порадити для молодих студентів, які хочуть працювати в цій сфері?

Головне йти і пробувати - істина, яку вам скаже будь-який спеціаліст своєї справи. Істина, яка допомогла мені бути там, де зараз я є. Студентів завжди готові брати, аби було бажання навчатися новому і вкладати час.

 

Крістіна Семенова, «Час Таврійського»

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Українські дипломати про МЕМетичну зброю, гібридні загрози та повернення окупованих території

Рецензія на роман Оксани Забужко «Дослідження з українського сексу»

«Гордість України, або сувора реальність професійного спорту»