Священник-блогер Тарас Бровді: «Якщо уважно дивитися, то в усьому можна розгледіти ідеї, щось нове»

 

Фото: Т. Бровді / Facebook

«Коли вперед ідеш, то засмакуй того, що ти зробив по дорозі». Таке звернення на YouTube священника УГКЦ, що мешкає на Закарпатті, Тараса Бровді. Священник-блогер? О, так!

В епоху діджиталізації та ще й в умовах карантинних обмежень панотче проповідує слово Боже через відеоблог. Його записи для віруючих набирають тисячі переглядів, а перше відео священника про Великдень за лічені години набрало понад 50 тисяч.

Хоча спершу ні блогером, ні священником Тарас Бровді не планував бути. «Насправді, я не одразу вирішив стати священником. Одного разу я поїхав на дуже гарний з’їзд молоді, здається це був 2001 рік, і там,  обговорювалася тема «Покликання». Вона мала допомогти молоді зрозуміти до чого в них покликання і розвивати ці навички. І саме в той момент я разом зі своїм другом чітко зрозуміли, що хочемо стати священниками. Мій дід і тато - священники, а я хотів бути архітектором, а потім фермером. Напевно, це через те, що люблю м’ясо і люблю працювати з землею. Але Бог вирішив інакше! Він сказав: «Ти будеш і фермером, і архітектором, і всім на світі. Ти станеш священником», - розповідає «Час Таврійського» священник-блогер.

Чому ви стали блогером?

Усе почалося рік тому, з початком карантину. Людям дуже бракувало мотивації, комунікації, тому ми з дружиною вирішили розпочати зйомки відео. Ідею почерпнули від отця Адама Шустака з Польщі. Я почав створювати відео на різні християнські тематики, а потім завантажувати їх на YouTube канал. Це тематичні 5-ти хвилинні ролики, що виходять 6 разів на тиждень. Півгодинні проповіді та бесіди публікуються два рази в тиждень. Різні відео мотивують людей бачити красу кожного дня і помічати щастя у будь-якій дрібниці.

Чому ви вирішили створити свій канал і про що розповідаєте там?

Хотів проповідувати, а людей немає. Тому я вирішив ввімкнути камеру і читати молитви онлайн.

Контентом є повчальні, розвиваючі, мотиваційні відео про родинні стосунки та стереотипи про церкву. Сьогодні канал вже має кілька сформованих рубрик: «Майтеся файно», «10 заповідей Божих», «Науки. Проповіді. Думки», «Вчимося від дітей», «Цікаві фільми або книга», «Вчимося від старших», «За_Пости» та інші.

Назва каналу «ХоДІМ», чому саме така назва?

 Саме любов до ходьби спонукала мене обрати назву для каналу – «XoДIM». Я віддаю перевагу динаміці, люблю рухатися, не сидіти на місці. Ще у нас виникла така ідея створити хостел і назвати його «ХоДім». Це найкращий варіант, бо це слово - заклик і ще дуже часто воно зустрічається у Біблії. Така розстановка букв у слові ще й натякає на слово «дім», тому це ще одна перевага у назві.

Чи одразу у вас була велика аудиторія підписників?

Починав з 15 підписників, це в основному були мої діти, родичі та найближчі друзі. Зараз на каналі 8,57 тис. підписників і ця цифра швидко зростає.

Чи критикують вас ваші колеги? Яка реакція в інших священнослужителів?

Вони підтримують, тішаться, дивляться з сім’ями, навіть кажуть, якщо не переглянуть зранку відео на каналі, то й кава їм не смакує. Критикують, але конструктивно, делікатно, адже я намагаюся робити все правильно, нікого не зачіпати. Загалом, це добра критика.

Чи просили дозволу у єпископа на таку діяльність, як блогерство?

Важливо, щоб була якась синхронізація з єпископом, коли справа стосується більших масштабів. Просив благословення у покійного нині єпископа Мілана, коли розпочав розвивати канал, а саме коли опублікував перше відео: «Пасха скасовується», яке набрало досить багато переглядів. Тому я зателефонував єпископу, він сказав, що вже бачив відео, яке йому видається не поганим, проте трохи задовгим. Але порадів, що люди дивляться.

Чи підтримує сім’я ?

Так, звичайно, вони допомагають, підказують, діти зокрема допомагають ідеями, вони весь час придумують, чудять щось, аби потім можна було це розказати, зробити якісь висновки.

Чи приносить прибуток блогерство?

Ну так, вже є якась монетизація в YouTube за відомим механізмом. Знаю також одного священника-блогера, з якого я беру приклад, це Адам Шустак з Польщі. Він неодноразово каже, що має непоганий прибуток.

Як виникають ідеї для відео?

Кожного дня відео має сформульовану тематику. А якщо є тематика, то все інше придумати не так вже важко. Не бувало такого, щоб не було ідей. Також дуже допомагають друзі, дружина, діти, читання книг.  Мій дід і батько навчили мене: якщо уважно дивитися, то в усьому можна розгледіти ідеї, щось нове, незвичне.

Савчук Алла, «Час Таврійського»