Андрій Шахов-молодший: «Я вирішив наслідувати свого батька-журналіста»
Андрій Шахов-молодший, ведучий клубного телебачення київського «Динамо», та
спортивного «Youtube» каналу «Sportarena» розповів в інтерв'ю «Час Таврійського»
про початок своєї кар'єри журналіста, секрети своїх інтерв'ю та про нюанси
спілкування з динамівцями.
Коли і чому ти вирішив стати журналістом? З чого це почалося?
Прийшов час вирішувати куди вступати в
10-11 класі. Довго не міг вирішити, тому що був невпевнений. Я завжди вважав, якщо людина займається своєю
улюбленою справою, то вона повністю щаслива.
У мене був і є приклад мого батька, який любить футбол і пов'язав з ним
своє життя. З дитинства була мрія стати
футболістом. Але, на жаль, вона не реалізувалася. І я розумів, що все одно хочу,
аби моє життя було пов'язане з футболом, а вибір був простий: тренером я не
хотів бути, тому вирішив наслідувати свого батька. Тільки батько в основному займався текстовою
журналістикою, а мені більше імпонувала телевізійна, подобалося розповідати
щось у кадрі. Я це помітив ще в
дев'ятому класі, коли класний керівник попросила, щоб я був ведучим на
шкільному концерті. Спочатку я нервував і не все вдавалося, але мені це так сподобалося,
що я почав розглядати варіант вступу до інституту на телеведучого, що в
принципі так і вийшло. На першому курсі мене запросили на клубний
канал футбольного клубу «Динамо», я розумів, що там неможливо реалізувати те,
що у мене є в голові…
На спортивному «Youtube»- каналі «Sportarena» ти
постійно з'являєшся в ролі інтерв'юера.
Розкажи про цей проект докладніше.
Надійшла пропозиція від «Sportarena». Мені
подзвонив Роман Бебех, і сказав, що ми зможем зробити цікавий проєкт, який
починався з іншого проєкту «Бомбардир». Потім вже відкрився другий канал
«Sportarena», таким чином я вже майже два роки як поєдную працю і в «Динамо» і в «Sportarena». На
«Динамо» виходить в основному цензуровані матеріали. Вони повинні відповідати
корпоративній політиці. А ось на «Sportarena» можемо видавати все, якою людина
є: її нецензурна лексика, як вона живе. Це
абсолютно два різних проєкти, і він не належить київському «Динамо». Іноді йде
конфлікт інтересів, я стикався вже неодноразово з деякими проблемами в цьому плані.
Більшість
відеороликів на каналі «Sportarena» набирають значну кількість переглядів, у
такого контенту в основному молодий і сучасний глядач. Після випуску цих відеороликів, ти відчув, що
таке популярність?
Все пізнається в порівнянні, якщо брати
попередній рік, то зараз набагато частіше дізнаються, підходять, спілкуються,
особливо вболівальники київського «Динамо», тому що моя цільова аудиторія - це
динамівці. Популярність - річ непостійна.
Ті ж футболісти думають, що вони зірки і це буде назавжди і на довго,
але потім коли зірка падає, ставлення до світу змінюється, людина повертається
з небес на землю. І знову ж таки, у нас
це є початковим етапом, зараз навіть такого терміну, як «популярність» в голові
немає, тому що наших колег Рому Бебеха, Діму Поворознюка упізнають набагато
частіше.
Були в житті якісь кумедні моменти з твоїми
глядачами?
Був недавно. Я відлітав у відпустку. Це
був якраз той день, коли «Динамо» вирушило до Барселони, і в аеропорту до мене підійшов охоронець,
сфотографувався і каже: «Ви в Барселону до
команди?», я кажу:« Ні, слава Богу,
цього разу зі своїх причин».
Ти брав дуже багато інтерв'ю і у іноземних
гравців, і у гравців з України, розкажи нюанси роботи інтерв'юера, поділися
кількома професійними прийомами.
Перш ніж сідати з людиною записувати
інтерв'ю, тобі потрібно в першу чергу її вивчити, що вона любить, що не любить,
її характер, звички. По-друге перед
стартом зйомки, потрібно з гостем подружитися, поспілкуватися, щоб він тобі
довіряв. По-третє, у нас в Україні є
така проблема, що народ дуже ледачий, він вже давним давно не любить читати,
він любить дивитися, що саме - у нього є величезний вибір. Якщо ти в перші
десять хвилин не зацікавив глядача, він
перемикає, закриває випуск. Спочатку
потрібно йти спокійно до своєї головної теми інтерв'ю, після поставити кілька
гострих питань, після знову зменшити темп, може десь пожартувати, розповісти
якусь історію, щоб більше зняти напругу в головного героя.
Потрібно побудувати сприятливу
атмосферу, якщо людина не довіряє своєму співрозмовнику, то, як правило, діалог
не виходить, інтерв'ю виходить скутим і нецікавим. У цьому плані, оскільки я працюю в «Динамо»,
мені не складно домовитися з футболістами, знають, що я їх не підставлю, але ця
можливість є не у всіх.
Пам'ятаю, коли я тільки починав, було
неймовірно важко зустрітись з якимось гостем, тому що юному журналісту дуже
важко, йому не всі довіряють. Зараз кожен мріє дати інтерв'ю Дудю, Гордону,
умовно кажучи, і люди розуміють, що будь-який піар - це дуже добре, навіть якщо це вийде в якомусь
блозі, статті, сайті, телеканалі. Одна з
основних проблем в українському футболі - це нерозуміння футболістами, що вони
бізнес-проект: якщо спортсмен не дає
інтерв'ю, не спілкується з громадським світом, він забувається, його важко
продати, футболістові необхідно для нього ж самого контактувати з пресою, з
уболівальниками.
У майбутньому після роботи на каналі київського «Динамо» і
«Sportarena», є в планах зробити щось своє?
Аналітичний блог або просто проєкт, який відкриває завісу українського
футболу?
Насправді дуже сильно люблю
«Sportarena», тому що це той продукт, який ми створили з нуля, і вже розвиваємо
протягом півтора року. Я думаю, що кожен
колись хотів створити щось своє, щось глобальне, але на даний момент я поки що
не замислювався, бо, повір мені, це ще не все, що ми можемо запропонувати
нашому глядачеві, ми розвиваємося разом
з ним. Глядача буває дуже важко
здивувати, звичайне інтерв'ю, випуск, вже може бути нікому не цікавий, не
дивлячись на те, хто герой. Ти повинен
щось постійно нове пропонувати, якісь нові реалії, умови, інтерактив, скандал,
конфлікт. Але скандал це зовсім окрема
тема.
У тебе є прямий контакт з футболістами
київського «Динамо». Хто з них самий
відкритий і приємний в спілкуванні?
Як не дивно, раніше були теплі стосунки
із Мораеомс (прим. Перейшов в стан головного суперника київського «Динамо»,
донецький «Шахтар»), неодноразово зустрічалися з ним у повсякденному житті,
я був з своєю дівчиною, а він з дружиною, кілька разів писали інтерв'ю, але ще текстове. Хороші, дружні стосунки у мене з Карлосом Де
Пеной, ми звертаємося один до одного за допомогою або просто можемо зателефонувати
поза роботою, поспілкуватися на якісь особисті теми.
А з українців?
Напевно, Жора Бущан, він, як «корінний»
одесит, дуже говіркий, любить, коли на нього звертають увагу, і у нього
феноменальне почуття гумору.
Давай, щоб наше інтерв'ю було ще більш насиченим,
зробимо бліц: я тобі називатиму футбольний
клуб, а ти мені першу думку, асоціацію про цей клуб, яка виникла в твоїй
голові, згоден?
Асоціацію з клубом? О’кей.
Почнемо, ПСЖ (прим. Парі Сен-Жермен)
Нова школа
ФК «Інгулець»
Безумовно Поворознюк, який «батя» (сміється).
ФК
«Ференценварош»
Історія
Давай класику, «Шахтар»
Луческу (сміється). Не дивлячись
на те, що він зараз тренер київського «Динамо», асоціація з Шахтарем - це
Луческу. Людина, яка зробила цю команду, клуб.
І закінчимо приємним, київське «Динамо»
Дуже складно сказати в двох словах .. Я
відповім так ... Рідне. Родина. Наступність.
Діди вболівають за «Динамо», батько вболіває за «Динамо», я вболіваю за «Динамо».
Олександр Грінік, «Час Таврійського»
Коментарі
Дописати коментар