«Чорна п’ятниця» вже скоро. Потрібна нова тридцята кофтинка?

 

Світлина з відкритих джерел

30 років. Саме стільки часу спокійного життя залишилося у людства. На думку вчених у 2030 році глобальні викиди досягнуть свого максимуму, а до 2050 – планета опиниться на краю катастрофи. Сьогодні питання екології є одними з найактуальніших проблем для суспільства. Глобальне потепління, масштабні лісові пожежі, а ще й останнім часом значні забруднення, спричинені пандемією COVID-19 упевнено наближають Землю до колапсу.  Проте не менш важливе значення для планети несе проблема «швидкої моди» та свідомого споживання.

Що це таке?

Поняття «швидкої моди» все частіше зустрічається останнім часом. «Fast fashion» продукує доступні, середньої якості одяг, взуття та аксесуари масового виробництва; вона постійно реагує на вимоги та смаки споживачів. Виробники одягу надають перевагу кількості, а не якості, маючи на меті продати якомога більше та як наслідок – заробити більше. Люди обирають такий одяг через його доступність: він коштує недорого та продається всюди.

Проте невисока вартість виробу пояснюється низькою його якістю. Виробники надають перевагу синтетичним тканинам, зокрема поліестеру. Його відносна дешевизна та доступність робить його найпопулярнішим матеріалом для виробництва одягу масового виробництва. Приблизно 60% нашого гардеробу складають речі саме з поліестеру. 

Застосування поліестеру у сфері моди

Поліестер, або поліефірне волокно – це одне з найрізноманітніших синтетичних волокон. Вперше був застосований у виробництві одягу у 1946 році у США, а вже за пару десятків років досяг масового застосування по всьому світу. Виробники та споживачі віддають перевагу поліестеру через ряд його переваг, серед них: міцність, стійкість до вигорання, м’якість, утримування форми та вологостійкість. У процесі виробництва поліестер вимагає менше затрат води, аніж бавовна, та не потребує застосування пестицидів. Проте недоліків у застосуванні цієї синтетичної тканини набагато більше, аніж переваг.

Поліестер є продуктом вторинної переробки нафти. Одяг, виготовлений з цього матеріалу, спричинює приблизно у три рази більше викидів вуглекислого газу, аніж одяг із натуральних тканин. Саме його використання робить модну індустрію однією з найбрудніших та неекологічних сфер людської діяльності.

Під час кожного прання одягу з синтетичних тканин у каналізацію потрапляють сотні тисяч волокон мікропластику, які потім потрапляють у малі та великі водоймища і залишаються там на сотні років для розкладання. Птахи, тварини та інші мешканці цих водойм споживають його, і як наслідок, те, що ми колись випрали, потрапляє нам на тарілку. До 30% світового викиду пластику припадає на прання синтетичних тканин та завдає набагато більшої шкоди екології, аніж пластикові пакети, про які усі постійно говорять.

Світлина з відкритих джерел

Забруднення планети від одягу

Кожну секунду у світі на звалище потрапляє вантажівка із кілограмами непотрібного одягу. Люди постійно купують нові речі, не замислюючись над тією кількістю одягу, яку вони вже мають. «Швидку моду» можна порівняти із залежністю, коли від кожної нової «дози» очікуєш незвичних емоцій. Проте ми їх не отримуємо, адже часто покупки є імпульсивними, зроблені під натиском знижок, або появи нової колекції. Не менше 40% одягу вдягається лише один раз, а потім відправляється у смітник. Середньостатистичний американець викидає майже 40 кілограмів одягу кожного року. 10% забруднення в усьому світі припадає на модну індустрію, коли щороку збирається більше 90 млн текстильних відходів.

Етичні проблеми «швидкої моди»

Окрім неймовірної шкоди навколишньому середовищу, що завдає «fast fashion», актуальними є і етичні проблеми модної індустрії. Часто «швидка мода» це про нелегальну, або напівлегальну працю. Жінки та чоловіки тяжко працюють у небезпечних для життя умовах на китайських, турецьких, індійських фабриках за 40 доларів на місяць та просто не мають можливості щось змінити. Чимала частка сучасної рабської праці підпадає на людей, у яких незаконно вилучили паспорти, і вони тепер змушені відробляти їх на роки вперед. «Швидка мода» це також і про дитячу працю, незаконну експлуатацію неповнолітніх від 5 до 15 років; жорстке порушення прав дітей, які змушені працювати по 14-18 годин на добу.

Світлина з відкритих джерел

Екосвідомість

Купуючи одяг не за необхідністю, ми збільшуємо попит на речі масового вжитку, тим самим підтримуючи концепцію швидкої моди. Викидуючи на смітник більше непотрібні речі, ми вкладаємо свою частку у забруднення нашої планети. Як наслідок домінування «швидкої моди» останнім часом все більше популярності та розголосу набуває концепція свідомого споживання.

Про що теорія свідомого споживання?

До всесвітнього буму фабричного виробництва у минулому столітті, мода була повільною. Одяг коштував дорого, відшивався кравцями на замовлення, а тому до його покупки ставилися відповідально та купляли лише за необхідністю. Тепер кожен має можливість купити пару взуття, чи сумку не замислюючись, адже «fast fashion» сьогодні пропонує набагато більше речей, аніж потребує суспільство. Так і виникає проблема «перевиробництва».

Ідея свідомого споживання це про відповідальне ставлення до купівлі речей. Це керування не емоціями, які в нас прагнуть пробудити маркетологи, а здоровим глуздом. Молоде покоління від 15 до 30 років сьогодні є основним рушієм просування концепції свідомого споживання. Вона проявляється не лише у сфері моди, але і просто у повсякденному житті: відмові від пластикових пакетів, одноразових стаканчиків у кав’ярнях, надмірного пакування продуктів тощо.

У 2019 році 150 світових фешн-брендів підписали угоду про дотримання принципів «стійкої моди» у своїй діяльності.  32 компанії, серед яких H&M Group, Ralph Lauren, Armani, Hermes та інші, у підписаному пакті домовилися скеровувати діяльність своїх брендів на стримування наслідків глобального потепління, а до 2050 року знизити викиди парникового газу до нуля та повністю відмовитися від поліетиленових пакетів.

Стан теорії свідомого споживання в Україні

«Fashion revolution» – це міжнародна ініціатива, створена з метою підвищення свідомого відношення до моди і повернення їй людського фактору. Існує аби привертати увагу громадськості до того, хто і в яких умовах виготовляє одяг і як модна сфера впливає на навколишнє середовище. Ініціатива бере свій початок від трагедії 2013 року, коли на фабриці Rana Plaza, яка виробляє дешевий одяг, стався вибух, у результаті якого 1134 людини загинуло, а загалом постраждалих було більше 2500. Громадськість здійняла великий галас, привертаючи увагу суспільства до небезпечних умов на виробництвах одягу.

Україна є 88 учасником цієї ініціативи. Цей проект об’єднує наших співгромадян, які прагнуть змінити як сучасний стан модної індустрії, так і свідомість людей. 2018 року, в честь п’яти років зі дня трагедії на фабриці Rana Plaza, відбулася кампанія Fashion Revolution Week. Головною її метою було привернення уваги споживачів до нелюдських умов на виробництвах одягу та місцях його переробки. Українські активісти підготували зйомку, аби привернути увагу співгромадян до проблеми надмірного виробництва і споживання одягу. Окрім того, вони підготували інфографіку  та буклет, які демонструють реальний стан речей у нашій країні, були показані українські бренди, які свідомо ставляться до виробництва одягу, проекти, які просувають ідеї свідомого споживання та місця вторинної переробки речей.

Проте часто «свідома мода» дорожча, аніж «fast fashion». Наприклад українським виробникам поки не вдається виробляти взуття з повністю екологічних матеріалів. Модним компаніям нашої країни не вдається знайти гідну альтернативу шкірі, клею та синтетичним ниткам, щоб не погіршувалася якість та міцність взуття.

Також Україна ще залишається тією країною, в якій не заборонений продаж натурального хутра. Етичний аспект цієї проблеми полягає у антигуманному ставленні до тварин, яких тримають у жорстоких умовах, а потім у муках вбивають. Штучне хутро не є гідною альтернативою, адже воно не розкладається та створює парниковий ефект. Проте зараз розроблюються проекти, які дозволяють створити біорозкладне штучне хутро.

Чому люди купляють більше, аніж їм потрібно?

Швидка мода змушує нас купляти набагато більше речей, аніж нам потрібно. Акції, новинки, спеціальні пропозиції, нові колекції – це лише хитрощі маркетологів, завдяки яким у нас виникає нестримне бажання купити щось нове та незвичне. Ми очікуємо від нової футболки тих емоцій, яких ми ще не відчували, проте із кожною новою річчю ми втрачаємо відчуття радості.

Катерина Гольцберг. Світлина: архів

Катерина Гольцберг, дитячий та сімейний психолог, президент Професійної Асоціації Дитячих Аналітичних психологів, вбачає причинами таких купівель декілька факторів.

По-перше, причиною є час, у якому ми живемо.

«Це не лише про швидку моду, це і про швидке представлення себе. Сьогодні ми живемо в епоху соціальних мереж, коли контент швидко продукується, і так само швидко споживається»,- зазначає пані Катерина.

Вона порівнює одяг із фільтром в Інстаграм, який ти можеш швидко змінити та зробити фото. Тому і якість одягу не має значення для сучасних споживачів, зовнішній вигляд є значно важливішим.

По-друге, це надлишок матеріальних благ, коли сьогодні суспільство має набагато більше перспектив і можливостей, аніж ще століття тому. Речі дешевіють, а їх кількість постійно збільшується, тому і потреби у нас додаються.

По-третє, це про наші відчуття. Коли ми купляємо нову річ, у нас виникає сплеск дофаміну, який викликає у нашому мозку почуття задоволення, і як наслідок ми хочемо купувати ще і ще. Це є певною залежністю, коли більшу радість ми отримуємо не від однієї великої покупки, а від декількох маленьких. Як додає Катерина Гольцберг, така поведінка характерна для маленьких дітей, у яких кількість дофаміну виражається саме у кількісному показнику, а не у якісному.

По-четверте, це і про онлайн-купівлі. Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя, а тому все більше людей обирають покупки через мережу. Онлайн-покупки це дуже швидко і легко, ти можеш отримати нову річ навіть не виходячи з дому. Пані Катерина наголошує, що такий ефект «швидкої покупки» і змушує нас купляти більше, аніж нам потрібно.

Як привести суспільство до свідомого споживання?

Катерина Гольцберг виділяє декілька шляхів в усвідомленні суспільством важливості концепції свідомого споживання.

1. Дуже важливими є рекламні кампанії, які б просували ідею свідомого споживання. Різні соціальні ролики, фільми були б дуже актуальними, адже люди часто самі не знають і не розуміють, наскільки сильно одяг засмічує нашу планету. Сьогодні у інформаційному просторі недостатньо повідомлень про екстрений стан забруднення Землі, а рекламні ролики, за участю якихось відомих, популярних сьогодні інфлюенсерів могли б зацікавити споживачів і підвищити рівень їх обізнаності у питанні «швидкої моди»;

2.    Виховання у дітях відповідального, дбайливого ставлення до речей є також надзвичайно важливим. Пані Катерина зазначає, що часто батьки прагнуть компенсувати своє незаможне дитинство без особливих можливостей, тим, що купують вже своїм дітям дуже багато іграшок, одягу, та ін. Проте дітям стільки не потрібно, вони можуть обходитися і невеликою кількістю речей. Важливим є навпаки, навчити свою дитину чекати, купувати їй подарунки до певної дати, тобто показати, що до речей потрібно ставитися як до необхідності, а не як до чергової забаганки.

3.Звичайно, слід почати з себе. Будь-яку глобальну проблему можна вирішити, якщо кожен замислиться над своїми діями. Насправді це дуже важкий шлях усвідомлення того, який вплив саме ти маєш на навколишнє середовище, що ти несеш суспільству, проте подолати його можливо та важливо. Варто виробити для себе окремі правила, якими ти будеш керуватися; домовитися із самим собою про певні «стоп-вчинки», яким ти не хочеш поступатися. Тобто перш за все, важливо для себе зрозуміти, що навіть у однієї людини є сили боротися та змінити не лише власне життя, але і світ. «Швидка мода» ще може існувати багато років, для нас же, свідомих споживачів, важливим є дотримання власних життєвих принципів та орієнтирів, які принесуть нам раціональність та небайдужість до оточення.

Валерія Філенко, «Час Таврійського»