«Котячі світи Луїса Вейна» (Рецензія на фільм)

 

До широкого прокату у 2021 році вийшла біографічна драма «Котячі світи Луїса Вейна». Це захоплива історія про ексцентричного англійського художника, якого зіграв Бенедікт Камбербетч.

Особливість цієї кінострічки - в її візуальній відмінності від інших біографічних драм, які розповідають про нелегкий шлях визначної людини. У фільмі є багато сюрреалістичних епізодів, які відображають внутрішній світ ілюстратора – він з великим ентузіазмом ставив гіпотези про електричні явища.

Луїс Вейн – англійський художник, який став відомим завдяки малюнкам з людиноподібними котами. Уейн ілюстрував книги й публікував свої роботи в періодичній пресі. Художник придивлявся до людей в громадський місцях і по мотивам своїх спостережень створював дотепні сюжети, де котячим можливостям не було обмежень. Найбільшої популярності досягали картини, де зображення тварин були одягнені у костюми, плаття та шляпи – в такому вигляді коти прогулювалися на свіжому повітрі, відвідували театр, грали в гольф, і навіть фехтували.

Творці фільму перетворили відомі біографічні факти в чудову постановку з великою кількістю деталей з Вікторіанської епохи. На екрані з’являються химерні інтер’єри кабінетів, ресторанів та заміських будинків – все це неймовірно красиво й трішки карикатурно, тому кожна сцена фільму нагадує живі листівки, на оформлення яких не пошкодували яскравих фарб. На фоні ж звучить музика, яка тонесенько підкреслює, що перед нами розгортається історія своєрідної людини, яка дивилася на світ зовсім іншим поглядом.

Режисер Уілл Шарп показує основні події стрічки у форматі, який імітує 35-міліметрову кінострічку. Він також використовує ряд прийомів, які живлять драму. Так, у фільмі з’являється епізод з малюнками на склі (створюється враження, що герої малюють прямо на об’єктиві камери), деякі кадри застигають й перетворюються на картини, а зміни у психічному здоров’ї головного героя відображаються у сюрреалістичних видіннях, які стають частиною сюжету.

На жаль, історія Луїса Вейна доволі сумна, хоча в ній і є світлі моменти. Завдяки грі Бенедикта Камбербетча дивакуватий персонаж викликає лиш позитивні емоції – він проявляє незграбні залицяння, проводить антинаукові досліди й самозабутньо малює, створюючи дивні світи. Чим більше часу він віддає авторським ілюстраціям, тим більше котів оточує його, супроводжуючи художника і на його тритії робочого кабінет, і в потязі, й на відпочинку біля морського берега.

Окрім Бенедикта Камбербетча у фільмі з’являється Клер Флой (відомі ще за серіалом «Корона») - акторка грає любовний інтерес ілюстратора. Роль сварливої сестри головного героя виконує Андреа Райсборо, а видавника й мудрого порадника зображає Тобі Джонс («Капітан Америка: Перша помста»). Ще у фільмі є камео режисера Тайкі Вайтіті й музиканта Ніка Кейва.

Зрозуміти історію головного героя допомагає закадровий голос –в оригіналі він належить Олівії Колман. Оповідачка звертає увагу на різні інтереси Луїса Вейна, пояснює буржуазні заморочки вікторіанської епохи й впевнює, що художник відняв значення котів у суспільстві, де завжди надавали перевагу собакам.

«Котячі світи Луїса Вейна » - гарний фільм, який так симпатизує ексцентричному художнику, що часом перетворює його біографію у казкове оповідання. При іншому підході до екранізації історії Уейна історична драма стала б похмуріша. Тут творці картини показали події крізь призму наївної безпосередності відомого ілюстратора.

Крістіна Семенова, «Час Таврійського»