Історія бунтівного митця: рецензія на фільм «МакКвін»

 «МакКвін» — це документальний фільм про самородка, який завжди вражав своєю неординарністю та підходом до власної справи. Кожне шоу МакКвіна було його особистою історією, і кожна така історія завжди шокувала суспільство.

Стрічка знята у 2018 році режисером  Яном Бонотом і сценаристом Пітером Еттедгі. Через поєднання кадрів домашнього архіву Александра МакКвіна та інтерв'ю близьких та колег, ми занурюємося у таку таємничу, деколи непояснювальну історію модного дому Alexander McQueen.

Лі Александр Макквін, кадр з фільму

На початку кінофільму ми слухаємо розповіді про молодого хлопця Лі (ім'я дизайнера Лі Александр Макквін), який не знав, ким він хоче бути після школи, але знав єдине — йому дуже подобається малюватиодяг. Тож, за порадою матері, Джойс Макквін, син відправився до майстерні на Севіл-Роу, де він поринув у світ дизайну одягу. За тим вступив до коледжу Central Saint Martins, де і почалася велика історія уже не тільки талановитого Лі, а й  бунтаря у світі моди Александра МакКвіна, який робив те, що мав робити, не для слави і гламуру.

Кадр з фільму

Упродовж перегляду можна зрозуміти, що фільм зовсім не про моду, а про внутрішній світ митця, про його переживання, перемоги та поразки; про трагічні та щасливі епізоди життя; про радість та розчарування. Адже з кожною пошитою колекцією МакКвін ставав нещасним і не тому, що йому не подобалася своя справа, а напевне, тому, що він не встигав відпочивати від Александра МакКвіна: «Життя набагато більше, ніж мода, а я не хочу жити в цій мильній бульбашці. Адже це так приємно працювати в офісі, після роботи йти додому, і ти можеш просто переключитися, а я залишаюся Александром МакКвіном навіть, коли зачиняю двері офісу».

Александр Макквін за лаштунками шоу, кадр з фільму

«МакКвін» — можна вважати прикладом документального кіно. Режисер зобразив героя без перебільшень та прикас. Він показав його найпотаємніші куточки душі та характер. Фільм складає враження, ніби ми разом з дизайнером пройшли шлях «від одягу з пакетів до мільйонних статків». Шматки домашньої хроніки та модних показів дають буквально пожити  у світі Александра МакКвіна. 

Єдиним мінусом можна вважати музичний супровід. Часто музика була голосніше за слова інтерв'юйованого. Також стрічка порушує теми через особистий досвід героя, про які багато хто боїться говорити: наркотики, ЛГБТ, ВІЛ-інфіковані люди, проблеми насилля у сім’ї.  

Кадр з фільму

Кадр з фільму

Цей документальний фільм —  чесний та тяжкий, про справжній Всесвіт всередині однієї людини, яка в один момент не витримала. Картина підійде людям, які цікавляться модою та для тих, хто далеко від неї. Після фільму у вас виникне маса питань, над якими змусив замислитися фільм. Добре це чи погано  — вирішувати вам.

Анастасія Дарганова, «Час Таврійського»