Побачити Чорнобиль: виставка, яку варто відвідати кожному
У ці дні в столичному ВДНГ проходить безкоштовна (за умови попередньої реєстрації на сайті) виставка «Чорнобиль. Подорож», яка не тільки описує, а й пояснює наймасштабнішу в історії атомної енергетики аварію. Яким був світ до катастрофи 35-річної давності? Коли люди зможуть повернутися в зону відчуження і жити там, як раніше? 7 травня, невдовзі після відкриття експозиції, «Час Таврійського» вирушив до павільйону №1, щоб отримати відповіді на ці та інші питання.
Отож, біля входу нас зустрів охоронець із безконтактним термометром. Поруч із ним стояла стійка з антисептиком, масками та рукавицями, а на підлозі виднілися наліпки із закликом дотримуватися дистанції. На рецепції перевірили електронні квитки, запропонували за необхідності залишити речі у камерах схову та попросили ознайомитися з правилами поведінки. Перше враження – тут безпечно.
На початку стенди ми
розглядали самостійно, а трохи згодом до нас долучився екскурсовод. Він не був
нав’язливим, а лише час від часу підходив, аби зорієнтувати відвідувачів (як
користуватися сенсорними панелями, де знаходяться інші зали тощо) і
прокоментувати деякі експонати.
Цікаво, що через представлені
знакові події в кіно, спорті, моді та політиці СРСР і не тільки червоною ниткою
(і в прямому, і в переносному сенсі) проходять особисті історії людей, так чи
інакше пов’язаних із сумнозвісним містом: від режисера Тарковського і фільму
«Сталкер» до ліквідаторки Марченко й пароплаву «Адмірал Нахімов». Дещо
тривожний символізм взаємозв’язку стількох доль доводить, що світ тісний і
незбагненний.
Крім фотографій,
інформацію доповнюють ще й ілюстрації та інсталяції – експозиція насичена не
тільки за змістом, а й за формою, тож як дорослі, так і діти зможуть знайти в
ній те, що впаде їм в око і припаде до душі.
Історична та наукова зали розділені завісою. І якщо у першій ми дізналися, що, де, коли і як сталося, то друга розповіла нам, чому.
Ця частина виставки більш інтерактивна та легка
для сприйняття: тут можна дізнатися неочевидні факти про катастрофу (зокрема
чим вибухнув реактор, чим його гасили і т. д.), розвінчати лячні міфи (про
звірів-мутантів, наприклад), побачити Чорнобиль тоді і зараз на планшетах або в
окулярах віртуальної реальності, а також поділитися власною історією у
спеціальній кабіні, обладнаній мікрофоном та камерою.
Наступна зала – суто
мистецька. В ній можна посидіти й спокійно відрефлексувати все побачене й
почуте в оточенні творів митців з усього світу під музику Pink Floyd, що саме по
собі вже налаштувало нас на філософський лад. Після цього ж ми потрапили до
пахкого лісу, вирощеного у стінах, прикрашених радянською мозаїкою. Ця остання
зала ніби нагадує відвідувачам про зв’язок минулого й майбутнього і, давши
набрати повні груди свіжого повітря, випускає їх назовні – із досвідом і
знаннями, які дозволять їм уникнути повторення цієї трагедії.
Загалом експозиція справляє приємне враження. Вона деінде важка для усвідомлення, але не нудна і не гнітюча – навпаки. Насамкінець лише додамо, що триватиме виставка до 15 липня включно, і порадимо відвідати її всім небайдужим.
Марина Сербина, «Час
Таврійського»
Коментарі
Дописати коментар