Сергій Єременко: «Ніколи в житті один блогер не замінить редакцію професійних журналістів»

 

Сергій Єременко, телеведучий. Світлина: Даніїл Тюлькін

Цифровий світ розвивається шаленими темпами. Без сучасних технологій уже складно себе уявити. Інтернет став нашою буденністю, який продукує нові канали комунікації. А раніше телевізор грав першу скрипку. Тож, хто кого переможе: телевізор або Інтернет? Про це «Час Таврійського» спілкувався із Сергієм Єременком, який  працював на телеканалі «СТБ», «1+1», «BamBarBia.TV»,  «ТРК «Рудана». Зараз він на «ТРК «Україна» веде програми тематичних рубрик.  

Ти вже 13 років працюєш на ТБ. Чи не бажаєш спробувати себе в Інтернеті?

У мене є такі думки. Я часто обговорюю це з моїми друзями та колегами. Просто, коли тобі 33 і ти багато працюєш на ТБ, не хочеться йти до Інтернету з темою: «Що я сьогодні їв?»

Я слідкую за останніми трендами у зв’язку зі своєю роботою. Зараз усі ринулися до «TikTok». Це прикольна штука, тут є цікаві речі, але їх 5%. Мене засмучує, коли я бачу дорослих людей, які замість того, щоб робити цікавий контент, роблять те саме, що роблять юні блогери: танцюють, відкривають рота під музику або під чужий запис. Я не хотів би таким займатися, але й не зарікаюся, іноді потрібно робити такі речі, щоб залишитися «на плаву». Я розумію медійних людей, які це роблять. Їх аудиторія дорослішає і старіє, а їм потрібна більш молода. Отримати молоду аудиторію, будучи лише в телевізорі, не вийде.

Чи може телевізор запропонувати молодому поколінню схожий контент, щоб залучити нову аудиторію?

Телевізор це і робить. Просто різниця в тому, що ТБ не може постійно показувати такий контент. Він може лише зробити це частково, тому що Інтернет пропонує набагато більше контенту. І різниця між споживанням контенту молодшого покоління і старшого колосальна. Молодше покоління народилося з телефоном в руках, воно швидше живе і споживає контент. Старше покоління у зв’язку з технологічним прогресом теж стало швидше жити, але не так.

Я часто ставив собі питання: чому моя сім’я дивиться телевізор. Варіантів відповіді було небагато. Вони слабо розбираються в Інтернеті, але мій дід частіше став дивитися «Youtube». Якщо ми навчимо всіх користуватися Інтернетом, ми відмовимося від телевізора?

Чіткої відповіді на це питання не дасть ніхто, але я зазначив таку річ. Стало популярним казати «Я не дивлюсь телевізор» не тільки серед тих людей, хто споживає контент, а й серед тих, хто його виробляє.

В мене є друг, йому 31, він також працює на ТБ. Я приходжу до нього додому і бачу, що в нього висить телевізор. Хоча він ніколи не розповідав, що його дивиться. Він сказав мені, що йому подарували батьки. І він не збрехав! Але при цьому на дошці бажань є пункт «телевізор», а поряд плюсик.

Телевізор – це історія звички, домашньої атмосфери. Для людей від 25 і до 40 – це згадка про дитинство. Я досі пам’ятаю, як бабуся забирала мене до себе на вихідні. І в п’ятницю о 8 годині вечора починалася телепередача «Поле чудес». Перегляд цієї програми супроводжувався ритуалами - всі повинні були помитися, почистити зуби, зробити чай з солодким, зібратися в залі. Ось так ми споживаємо контент телевізора. А старше покоління тим більше дивиться телевізор зі звички. Так, можна навчити їх користуватися Інтернетом не гірше нас, але вони все одно не відмовляться від ТБ.

Додам, що я також виріс частково на телевізорі. І думав, що мій молодший брат вже не буде його дивитися, але я постійно бачу як після дитячого садочку він вмикає телевізор.

А де ти живеш?  

Першотравенськ.

А скільки там населення?

Приблизно 30 тисяч.

Скільки твоєму брату років?

Шість .

Він уже потрапляє в число тих людей, яких відстежують компанії, що складають рейтинги. Споживання в невеликих і великих містах відрізняється. Я впевнений, що якби твій брат народився в Києві, то після дитячого садочку він не вмикав би телевізор, а брав до рук планшет. У великих містах швидкість життя і культура споживання контенту швидше.

Тобто, коли молодше покоління без звички дивиться телевізор і стане старшим, ТБ зовсім пропаде?

Я гадаю, що буде симбіоз. Він відбувається вже зараз. Телевізора багато в Інтернеті: сайти телеканалів, «Youtube» телеканалів, «Instagram» телеканалів, сторінки у «Facebook».

Не можна відповісти на це питання конкретно, що Інтернет поглине телевізор через 10-15 років. Інтернет масово увійшов у життя українців у 2006-2007 роках. Вже тоді телевізійники казали: «Нам гаплик». Пройшло 15 років, глядачів стало менше, але телевізор нікуди не пропав.

Контент в Інтернеті – це одноосібна річ. Я маю на увазі, що над ним не працює багато людей, це може бути одна людина. Так от, ніколи в житті один блогер не замінить редакцію професійних журналістів.

Може змінитися джерело споживання контенту. Інше питання в змінах у контенті. Наприклад, талант-шоу, які дуже любить наш народ. В Інтернеті ніхто не робить такий формат, бо ти не знаєш, як на нього відреагують, на відміну від телевізора.

Симбіоз проявляться не тільки в контенті, але й в технологіях, тобто ти дивишся Інтернет не тільки через ноутбук, планшет і т.д., а й через телевізор також, я правильно розумію?

Так, звичайно. Є телевізори з функціями, які дозволяють повернутися на згаяні хвилини телепередачі. Це також один із аспектів злиття телевізора і Інтернету.

Даніїл Тюлькін, «Час Таврійського».