Педагог Марія Букатчук: «Ніякі технічні засоби і новітні технології передавання звуку й зображення ніколи не замінять живого спілкування»

 

Світлина з відкритих джерел. 

З 2020 року онлайн-навчання – невід'ємна частина життя наших учнів і студентів. Пандемія, яка з нами з березня 2020 року, та нова фаза війни, яка з 24 лютого 2022 року, змусили нас змінити ритм життя, спосіб роботи та навчання. Сучасні технології дають нам можливість працювати, розвиватися та здобувати освіту в онлайн-режимі з будь-якої точки Землі, але чи замінить онлайн-формат класичне навчання і роботу в аудиторії?

Ми вирішили поставити декілька питань щодо ефективності такої форми навчання філологу Марії Букатчук.

Марія Букатчук – філолог-викладач української мови та літератури, закінчила Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича. Марія говорить, що «живе у своєму вимірі, відокремленому від новітніх гаджетів та „країни у смартфоні“». Вона переконана, що «вдома навчання дається набагато важче, адже часто діти не можуть вникнути у навчальний матеріал, тому що їх відволікає домашня атмосфера».

Маріє Миколаївно, Ви безпосередньо пов'язані з освітою. Яка ваша оцінка  переходу закладів освіти на онлайн-навчання?

Звичайно, перехід на онлайн-навчання як вимушений захід я схвалюю. У наших реаліях це необхідно задля безпеки дітей і викладачів, але тут є свої плюси і мінуси. Онлайн-навчання не може тривати безкінечно, його по можливості треба поєднувати з очним навчанням, переваги якого дуже великі.

Які переваги очного навчання?

Ніякі технічні засоби й новітні технології передавання звуку і зображення ніколи не замінять живого спілкування. Коли учні чи студенти знаходяться в аудиторії і мають можливість наживо поспілкуватися з викладачем, а також обмінятися враженнями між собою, це допомагає їм краще засвоїти матеріал.

Онлайн-навчання має переваги?

Так. У всьому є як переваги, так і недоліки. Одна з переваг навчання в онлайн-режимі – багатьом учням і студентам стало простіше, адже економиться час, який вони витрачали на дорогу до навчального закладу. І, звичайно, найважливіше на сьогоднішній день – це безпека, адже не у кожному навчальному закладі є укриття, і скупчення людей зараз теж небезпечне.

Який рівень мотивації при навчанні вдома?

Я впевнена, що вдома навчання дається набагато важче, адже часто діти не можуть заглибитися у навчальний матеріал, тому що їх відволікає домашня атмосфера. І, на жаль, не всі можуть мати власну кімнату, особливо це стосується людей, що проживають у гуртожитках, де важко усамітнитися та зосередитися.

Згодна з Вами щодо низького рівня мотивації вчитися, адже вдома це не так легко зробити, кажу як студентка на онлайн-навчанні. Але воно було вимушене і необхідне у нашій ситуації. Як Ви вважаєте, у зв'язку з таким довгим періодом обмеженого живого спілкування людям буде важче взаємодіяти у реальному житті?

Так, тому що одногрупники, колеги і друзі, яких ми сприймаємо через екран ґаджету, в реальному житті можуть виявитися не такими, як ми очікували.

Чи можливо навчити учнів  молодшої школи азів, наприклад, каліграфії в онлайн-режимі?

Це неможливо.

Так радикально? Аргументуйте.

Не всі діти, що йдуть у перший клас, особливо у віддалених селах, вміють правильно тримати ручку в руці. У даній ситуації за це відповідальність лягає на плечі батьків, якщо вони зацікавлені в освіченості своїх дітей.

А як щодо легкості списування на онлайн-навчанні?

Досвідчений викладач чудово розуміє хто списав, а хто ні.

Але ж ніхто не може точно це знати. І як оцінити учня чи студента об'єктивно за таких обставин?

Я вважаю, що потрібно у ставленні до студентів бути просто людиною, перш за все. Розмовляти з ними не з висоти свого досвіду, знецінюючи їхній, хай не такий багатий, але все ж цінний досвід. У кожної людини є чому повчитися. І якщо знайти підхід до неї, то вірогідність чесних взаємовідносин значно зросте.

Можливо, викладачам потрібно вводити певні заходи контролю для об'єктивної оцінки рівня знань учня чи студента? І чи всі ці методи будуть досить гуманними і не будуть порушувати права учня чи студента?

Ні, не вважаю. Тому що у мене свої методи перевірки, які мене не підводять.

Поділіться, будь ласка, секретом.

У мене все дуже просто: я даю творчі роботи, теми придумаю сама і мені зразу зрозуміло, що студенти матеріал не сплагіатили, а виклали свої думки.

Чи обов'язково, щоб відео-камери були увімкенні під час занять?

На мою думку, камера має обов’язково бути ввімкненою, коли студент чи учень відповідає. Протягом усієї пари – це необов'язково. Думаю, що не всім зручно це фізично, адже, як я вже казала, не кожен має свій власний простір для навчання і деколи людина елементарно не має куди поставити пристрій з камерою.

Можливо, у Вас є якісь ідеї щодо введення аудиторного навчання у закладах освіти?

Зараз для нас найголовніше – берегти себе і здобути перемогу. Я, як Ви могли зрозуміти, противник навчання через ґаджети, але коли мова йде про безпеку, то все інше стає неважливим. Можна вводити часткове аудиторне навчання, але лише, якщо заклад освіти забезпечений укриттям.

Маріє Миколаївно, Ви, напевно, як і всі пристосовуєтеся до нинішніх умов і проводите лекції у онлайн-режимі. Поділіться своїм досвідом.

Наразі я не працюю у навчальних закладах, але займаюся репетиторством. Я мало що розумію у сучасних технологіях, тому інколи прошу допомоги в дочки.

Це чудово, коли є кому допомогти. І надзвичайно важливо те, що і викладачі, і учні, студенти навіть у таких складних умовах не втрачають сили і прагнення до знань.

Абсолютно згодна з Вами! Хочу зацитувати рядки із вірша Ліни Костенко: «…І все на світі треба пережити. Це зветься досвід, витримка і гарт…», тож будьте витривалими і ніколи не втрачайте віру у найкраще. Бажаю всім учням і студентам ефективного навчання, але без зайвих переживань. А усім викладачам – взаєморозуміння з учнями і студентами.

 

Фінчук Антоніна, «Час Таврійського»