Чому «Києво-Могилянська академія» заборонила на офіційному рівні російську мову?
27 січня 2023 року в НаУКМА на академічній конференції було затверджено та прописано до нових правил внутрішнього розпорядку академії заборона російської мови. Безпосередньо, нововведення стосується не тільки викладачів та адміністративного персоналу, але й здобувачів освіти. Що змусило навчальний заклад прийняти таке рішення на офіційному рівні і як на це реагувало суспільство?
Національний університет “Києво-Могилянська
академія” або як в народі кажуть “Могилянка” має досить цікаву історію
створення. На сьогоднішній день один з найдавніших та наразі найпрестижніший
вищий навчальний закладів України був започаткований ще наприкінці XVI – початку XVII століть.
Нині “Могилянка” налічує близько 3 500
студентів - це не дуже багато порівняно з такими популярними ЗВО, як Київський
політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського чи Київський національний
державний університет імені Тараса Шевченка.
А також можна зазначити, що за консолідованим
рейтингом 2022 році, який охоплює 250 закладів вищої освіти України, НаУКМА отримало 7 місце.
Варто згадати, що нещодавно заклад разом з Головнокомандувачем
Збройних сил Валерієм Залужним та Українським Католицьким університетом отримав щедрий подарунок від Григорія Степанця, американця
українського походження, який зумів навіть після своєї смерті заполонити всі
стрічки новин. Американець, а у минулому основоположник програмного
забезпечення Microsoft у своєму заповіті надав по $2 млн двом українським вишам
та $1 млн Валерію Залужному. Про ці головні деталі розповів доктор філософії та
викладач Києво-Могилянської Академії Михайло Винницький у прямому ефірі
телеканалу “1+1”.
Українська мова завжди на часі
Деякі зміни у внутрішньому розпорядку Національного університету «Києво-Могилянській академії», які були опубліковані на просторах інтернету 30 січня, призвела до активного обговорення. Про які нові правила йдеться?
Напередодні Національне агентство із
забезпечення якості вищої освіти до українських університетів зазначило низку
порушень у ЗВО, щодо використання не тільки
російської мови у навчанні, але й освітні компоненти, які базуються на російськомовних джерелах.
«Така освітня діяльність призводить до грубого порушення
прав здобувачів вищої освіти, які здобували загальну середню освіту
українською мовою та не володіють російськомовною термінологією на
достатньому рівні», – йдеться у зверненні Національного агентства із
забезпечення якості вищої освіти.
Чи стало повномасштабне вторгнення росії на територію
України та звернення Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти
до українських університетів, причиною до такого рішення? Можливо. Та чи не
була така мовна заборона з боку адміністрації “Могилянки” простою “подякою” до
немалого фінансового пожертвування? Питання залишається відкритим. Та все ж
таки, як відреагувало на це суспільство?
Реакція на рішення
Головною реакцією на яку всі чекали став
виступ Тараса Креміня, який є уповноважений
із захисту державної мови.
«Я підтримую це рішення і вважаю, що в кожному університеті мають бути створені найкращі можливості для виховання справді патріотичних, вольових, освічених громадян України. Разом з тим, стаття 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» говорить про те, що мова освітнього процесу - державна», - сказав уповноважений в прямому ефірі телеканалу «Київ».
Оскільки нові правила стосувалися не тільки викладачів, але й безпосередньо студентів. Тож чи підтримують здобувачі вищої освіти нові правила їх закладу? Про це ми дізнаємось від коментаря студента 1 курсу магістратури, спеціальності право Свисенко Максим.
«Так, однозначно підтримую це рішення. Спудеї Академії завжди відстоювали ідеї української незалежності та політику дистанціювання від росії. Це рішення є логічним втіленням цінностей академічної спільноти, яке є особливо актуальним під час широкомасштабної війни росії проти України. Щодо обмеження своїх прав, то я не вбачаю жодного порушення щодо мене. Головне питання, яке постає перед нами - це питання належності до відповідної спільноти, добровільного прийняття цінностей та внутрішніх правил співіснування», - каже Свисенко Максим
Не були осторонь і керівники інших навчальних закладів, зокрема, колишня директорка Інституту філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського Світлана Кузьміна: «Щодо заборони користуватись російською мовою у Києво-Могилянській академії можу сказати лише одне: це університет, який має право на автономні рішення, зокрема встановлення певних корпоративних правил внутрішньої комунікації. Чи хочу я, щоб у Таврійському прийняли таке саме правило? Ні, не хочу, бо простими заборонами складні питання не вирішуються. А от розробити внутрішню політику щодо мовного питання всередині університету, залучивши до її обговорення і студентство, вважаю за необхідне»,- зазначила науковиця.
Рушійна сила будь-якого університету є його студентство, яке також приєдналися до обговорення теми: «Могилянка» та нові правила, щодо російської мови.
«Російська Федерація веде повномасштабну варварську війну проти моєї держави. Мова Російської Федерації — російська. Навіщо вона моїй державі? Моя позиція одвічно одна. На теренах України законодавчо має бути заборонена російська мова й російська культура. Минув час індивідуальних рішень» - Пилипенко Юлія, студентка 1 курс магістратури Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
Тож попри те, що тема заборони мови держави-агресора у вищому навчальному
закладі викликало чимало обговорень у суспільстві, яке розділилось на два
табори. Все ж головним без змін залишається, що кожен ЗВО має право на автономні рішеннях, і відповідальність за доречність
того чи іншого кроку несе виключно він. Та все ж таки рішучі нововведення, як
то заборона російської мови на офіційному рівні, передбачав великий поштовх. І
чи був цим “поштовхом” щедрий подарунок від Григорія Степанця? Та якби його не було чи пішов виш на таке
рішення?
Крістіна Чорба, «Час Таврійського»
Коментарі
Дописати коментар