На часі чи не на часі?.. (спойлер: усе на часі, крім війни)

Фото: apostrophe.ua 

Війна вдарила по кожному з нас. Кожен її проживає по-різному: хтось не може й на мить забути те, що відбувається навколо, і в думках лише війна, хтось намагається відволіктися у різний спосіб, аби полегшити свій ментальний стан, хтось виїхав за кордон, щоб почуватися безпечно. І кожен із цих шляхів має право на існування. У матеріалі я хочу пояснити кожному, що нормально реагувати на війну по-різному, нормально відчувати різні емоції.

Часто в соцмережах і поза ними ми помічаємо, що люди сперечаються щодо того, як же себе поводити під час війни, що на часі, а що не на часі, що доречно, а що ні. Є люди, які вважають, що не варто ставити життя на «стоп», а потрібно навпаки – продовжувати жити, шукати приводи для радості, приймаючи реальність, а є люди, які вважають, що все, що про радість, позитив, усмішки – не на часі. Підкреслю, що кожен шлях правильний, але зауважу, що він правильний для конкретної людини, а не для суспільства загалом. У кожного свій тип сприйняття і свій тип реакції на стресові ситуації, не існує такого, що комусь менш боляче, а комусь більше. Ми різні.

Дуже важливо приймати інакшість кожного й не агресувати, якщо погляди не збігаються. Зараз нам потрібно об’єднуватися, а не ставати один проти одного. Ми всі живемо у війні і всі відчуваємо душевний біль за те, що відбувається. Нікому не легше, ніхто з українців не «втік від війни», вона у серці кожного. Той, хто за кордоном можливо мріє прогулятися від Льва Толстого до Золотих Воріт, той, хто усміхається можливо 5 хвилин тому плакав, читаючи новини...

Ми провели опитування серед студентів Таврійського національного університету про те, як їм вдається проживати важкі для країни часи, і що вони у межах свого життя вважають допустимим, а що недоречним.

Дисклеймер. Опитування проведено з метою показати, що кожен із нас різний і кожен справляється з жорсткою реальністю як може, а не з метою показати, як правильно, а як ні.

За результатами опитування, люди найчастіше не проводять гучних святкувань зараз (80%), але є й ті, що знаходять час і бажання для гучних свят (20%). Ніхто з опитуваних не вважає це недоречним. До позитивного контенту в особливо тажкі дні більшість ставиться нейтрально (60%), декому це допомагає відволіктися (20%), є люди, які вважають це недоречним (20%). Щодо виїзду за кордон, то переважна більшість опитуваних (75%) все ж бажає залишитися в Україні.

Якщо ви зараз можете знайти ресурс і натхнення на творчі заходи, святкування – це чудово, якщо вони відбуваються з урахуванням правил безпеки під час війни, у тому числі й комендантської години, якщо ж ні – такий стан теж у рамках норми, якщо це не впливає на інші сфери вашого життя: робота, навчання тощо.

Усе, що допомагає вам і не шкодить суспільству – на часі, не на часі зараз тільки війна й агресивне ставлення одне до одного.

Антоніна Фінчук, Час Таврійського